РИНОК ОБЛІГАЦІЙ МОЖЛИВИЙ ЛИШЕ ЗА УМОВИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЇХ ВЛАСНИКІВ

Нові правила

Зі слів представника НКЦПФР, однією з причин втрати довіри до ринку облігацій є відсутність належного захисту прав їх власників. Для вирішення цієї проблеми Комісія розробила зміни до законопроекту N 0956, який уже пройшов перше читання у Верховній Раді і був прийнятий за основу. Відповідно до законопроекту, проспекти емісії повинні передбачати можливість утворення Комітету власників облігацій. Цей дорадчий орган матиме право обговорювати і погоджувати з емітентом широке коло питань, зокрема: умови реструктуризації, пролонгацію строку погашення облігацій, зміну купонної ставки, часткове списання боргу й інші, передбачені проспектом емісії.

«Перший крок до порозуміння - це надати можливість для діалогу між емітентом і власником облігацій. За умови виникнення певних обставин, Комітет від імені власників облігацій може домовлятися з емітентом і погоджувати з ним умови реструктуризації. Всі ці речі є звичними для євробондів, але в українському законодавстві відсутні, і ми плануємо їх запровадити», - зазначив Юрій Буца.

Регулятор має намір змінити практику відносин між емітентом та інвесторами. За основу приймається концепція Three C's - елемент британської системи права, широко поширений в Європі. Також, додатково, вводяться поняття «дефолт» і «реструктуризація».

«Ми не хочемо, щоб єдиним, що можна внести в проспект емісії при виникненні ускладнень, було продовження терміну обігу облігації. Ми пропонуємо інститут посередництва, який дає можливість згуртуватися власникам облігацій для ініціювання певних дій», - прокоментував Юрій Буца.

На думку члена Комісії, вітчизняному фондовому ринку бракує відкритості та прозорості. Наявність загальних фраз у реєстраційних документах випуску корпоративних облігацій, обмежена інформація про структуру капіталу компанії й її власників, відсутність розуміння, на що саме будуть спрямовані запозичені кошти, серед багатьох інших причин викликають занепокоєння в іноземних інвесторів і перекреслюють їхні наміри фінансувати економіку України.

У проекті змін до закону N 0956 передбачені нові вимоги до розкриття інформації про розміщення облігацій і самого емітента. Окрім цього, НКЦПФР буде вимагати для публічних компаній гармонізацію системи корпоративного управління за міжнародними стандартами OESP із впровадженням окремої функції зв'язків із інвесторами (Investor Relations - IR).

До моменту набуття чинності законопроекту N 0956 емітент може зареєструвати публічний випуск цінних паперів, зазначивши у проспекті емісії процедури і взявши на себе зобов'язання щодо захисту прав інвесторів. «Концептуально Комісія виступає за реєстрацію випусків, що враховують і захищають інтереси інвесторів», - повідомив Юрій Буца.

Комісія має намір прибрати з ринку як фіктивні цінні папери, так і публічні компанії, що намагаються «на папері» виконувати формальні вимоги і таким чином утримати свій правовий статус. Реорганізація передбачатиме і можливість анулювання акцій підприємств. Випуски до 2013 року, які «висять» у Національному дипозитарії, будуть скасовані.

«Не таємниця, що 90% відкритих акціонерних товариств з'явилося за часів приватизації. Згідно з вимогами законопроекту N 0956, який набуває чинності з 1 січня 2018 року, цінні папери всіх публічних акціонерних товариств мають обертатися на біржах. Для тих товариств, які не можуть дотримуватись вимог, із 1 травня 2016 року спрощено процедуру зміни статусу з публічного на приватне», - впевнений Юрій Буца.

Не менш важливим, за словами Юрія Буци, є розвиток ринку муніципальних облігацій і ринку деривативів. Україна - єдина країна в Європі, де цей сегмент досі не розвинений. Із урахуванням цього, регулятор розробив і подав до парламенту новий комплексний законопроект про деривативи, який враховує європейські директиви.

Хто кому Комісія?

На думку присутніх на засіданні Комітету дії Комісії можна оцінити як неузгоджені та необачні, через що виникли додаткові ризики, а деякі компанії зазнали збитків.

Нововведення НКЦПФР щодо реєстрації публічних випусків облігацій зменшили кількість нових емітентів і обмежили можливості до залучення інвестицій уже існуючими.

«За четвертий квартал 2015 року і перший квартал 2016 року сукупно було зареєстровано лише два публічні випуски дохідних облігацій (для порівняння: у лютому 2014 року - 14 випусків). Як результат, сьогодні інститути спільного інвестування фактично втрачають вибір, чим наповнювати інвестиційні портфелі, а компаніям із управління активами, відповідно, складно виконувати вимоги диверсифікації цих портфелів. КУА можуть або повністю «зайти» в державні облігації, що, до речі, не завжди дозволено законом, або намагатися на свій ризик знайти серед існуючих пропозицій дійсно цінні папери>, - зауважив Олег Лиховид, голова Комітету підприємців ринку фінансових послуг при ТПП України.

Аналізуючи поточну ситуацію на вітчизняному фондовому ринку, генеральний директор УАІБ Андрій Рибальченко нагадав, що Комісія підвищила вимоги до лістингу цінних паперів. Проте не до кінця зрозуміло, якими критеріями керувався регулятор, коли свідомо встановлював вимоги, які жодне акціонерне товариство не може виконати. Зокрема, щодо обсягів власного капіталу, чистого доходу тощо. Відповідати цим вимогам зможе невелика кількість емітентів. Однак, згідно із чинним законодавством, акції всіх публічних АТ мають обертатися на фондовій біржі.

Така ситуація негативно впливає на діяльність інститутів спільного інвестування та недержавних пенсійних фондів, які позбавляються інструментів для інвестування.

«У результаті завищення вимог ринок акцій майже повністю зник. ІСІ та пенсійні фонди вимушені були перейти на поле боргового ринку - до облігацій, депозитів, банківських металів, які зберігаються в банках, а отже мають спільні ризики. Не зайвим буде нагадати, що за таких обставин загрози пенсійних фондів теж зростають. Акції не мають строку обігу і ризики за ними значно менші. Але тепер, коли цілковито ліквідні акції виключені з лістингу, порушується диверсифікація фондів. Активи переоцінюються за нульовою ставкою, фіксуються збитки, а отже інвестори недоотримають прибуток», - повідомив Віталій Птіцин, керуючий активами ПрАТ «КІНТО».

Інші представники фондового ринку також висловили занепокоєння рішеннями Комісії, що приймаються без належного обговорення і за результатами впровадження яких складається враження, що вони не враховують усіх можливих наслідків.

Пошук діалогу

Механізм вирішення існуючих протиріч між регулятором і учасниками фондового ринку вже передбачений у статті 6 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні». Таку думку висловив Олексій Кий, президент Професійної асоціації реєстраторів та депозитаріїв.

«У законі є чітка вимога - створити при НКЦПФР Консультаційно-експертну раду (КЕР). Після її заснування має бути розроблене відповідне положення про регламент роботи, яке, до речі, вже існує. В проекті цього положення передбачений «запобіжник». У випадку отримання від Ради негативної оцінки нормативно-правового акту, НКЦПФР звертається до Державної регуляторної служби України. Цілком працюючий механізм, але Комісія вже півтора року не поспішає з утворенням КЕРу», - повідомив Олексій Кий.

На доручення учасників засідання Комітету підприємців ринку фінансових послуг при ТПП України його головуючий Олег Лиховид має звернутися до НКЦПФР із пропозицією - забезпечити виконання вимог Закону України і поновити роботу Консультаційно-експертної ради.