Система електронного адміністрування ПДВ запрацювала в Україні з 1 січня 2015 року у тестовому режимі, а з 1 липня - повноцінно. Вона передбачає запровадження механізму грошового забезпечення податкових зобов'язань по сплаті ПДВ. Проте впродовж тестового режиму від підприємців надходили численні скарги щодо різних аспектів роботи системи електронного адміністрування ПДВ.
Податкові консультанти зібрались експертним співтовариством в ТПП України на публічний круглий стіл, аби прокоментувати проблеми, з якими вже зіткнувся бізнес, у зв'язку з впровадженням ПДВ рахунків з депонуванням.
У ході круглого столу експерти постановили, що необхідно у найкоротші терміни доопрацювати законопроект 2371а, виключивши з нього проблемні норми, оскільки удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ є критичним для бізнесу.
Адміністраторам не вдалось забезпечити продуктивність, необхідну для створення та коректної обробки електронних документів в масштабах всієї країни, результатом чого стали численні випадки блокування процесу реєстрації та відправки електронних податкових накладних, що створювало суттєві правові ризики для платників податку.
Задля їхнього виправлення Мінфін розробив, а Кабмін подав до парламенту законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (N 2371а)
Проте, цей документ вирішує лише частину виявлених у процесі тестової роботи помилок. Тоді як найболючіші для бізнесу питання, за твердженням експертів, залишаються без відповідей.
Зокрема, йдеться про такі проблеми, як складнощі з реєстрацією податкових накладних у системі через методологічні неточності - через це підприємці не вкладаються у встановлені строки та, відповідно, підпадають під штрафні санкції. Крім того, експерти вказують на можливість коригування у ручному режимі формули щодо визначення суми податкового кредиту та відсутність чіткого порядку його скасування, що відкриває можливості для корупції.
Серед інших практичних вагомих проблем - додаткове адміністративне навантаження на платників, фактично введення солідарної відповідальності без наявності реальних інструментів впливу на контрагентів та низка менш важливих технічних зауважень.
Також мова йшла про перспективні законопроекти та ідеї в рамках концепції реформування податкової системи (ТЦУ, вдосконалення податку на прибуток, реформу обкладення ПДФО та ЄСВ, адміністрування).