АРГЕНТИНСЬКИЙ ДОСВІД В УКРАЇНУ

Сьогодні палата відіграє важливу роль у розвитку торгівельних відносин між Україною та Аргентиною, разом з урядом приймає участь у торгових місіях, організовує галузеві групи з конкретних проектів у обох країнах, співпрацює та допомагає українським органам влади, які відвідують Аргентину.

«Наші країни мають багато спільного. Зокрема, це величезний потенціал для розвитку у сільському господарстві. Крім того, Аргентина теж проходила через складні економічні часи і має досвід їх подолання», - зазначив Геннадій Чижиков.

У ході зустрічі Фернанд Сфейр презентував дві технології, які могли б допомогти у модернізації українського сільськогосподарського сектора. Перша - технологія прямого посіву (новітня система сталого сільського господарства). Вона, зокрема, характеризується уникненням обробки ґрунту, наявністю постійного покриву з рослинних решток на поверхні, утриманням вуглецю, економією води та істотною економією виробничих витрат. Завдяки прямому посіву ґрунт надійно захищається від ерозії. Кількість сільгоспмашин в експлуатації можна зменшити до 40%, такого ж показника сягає економія паливно-мастильних засобів. Система прямого посіву, поширена в Аргентині. Вона, на відміну від інших методик, передбачає не просто висівання насіння на поверхню ґрунту з рештками рослинного покриву, але й передбачає сівозміну сільгоспкультур та удобрення ґрунту.

За останні 15 років завдяки запровадженню технологій прямого посіву й здобуткам сучасних біотехнологій, Аргентина майже в 2,5 рази збільшила обсяги виробництва сільгосппродукції. Майже вдвічі зросли й площі посівів. Землі, які раніше, вважалися непридатними для сільського господарювання, отримували «друге життя», а в тих районах, де площі використовувалися для випасу худоби, з'явилася можливість ефективно вирощувати зернові.

Також Аргентина не пасе задніх і в аграрному машинобудуванні. З конвеєрів підприємств цієї країни щороку сходять сучасні сільгоспмашини на суму понад $850 мільйонів. Завдяки аргентинським агрегатам прямий посів став успішним і популярним в 32 країнах світу.

Друге логістичне рішення запропоноване Фернандом Сфейром стосується зберігання зерна в багатошарових поліетиленових мішках. В Аргентині в таких мішках спочатку зберігали силос, який протягом сезону використовували для годівлі тварин. Пізніше, враховуючи хороші перспективи цього методу, спробували змінити склад речовини для мішків, щоб в них можна було зберігати не тільки силос, а й зерно. Багатошарові поліетиленові мішки - особливий, новий для України вид зберігання зерна. Для багатьох аграрних країн світу він давно став реальною, дієвої та надзвичайно економною альтернативою добре відомим зерносховищам і віджилим свій вік складам. Ця технологія дозволяє зберігати не тільки зерно, а й посівний матеріал.

«Ми пропонуємо систему, яка не вимагає значних інвестицій, тому аграрії зможуть використовувати свої гроші на поліпшення технопарку і на розширення виробництва. Крім того, величезна перевага даних мішків - вирішення проблем логістики: під час збирання врожаю аграрій не турбується про транспорт, не зупиняє прибирання, а просто збирає врожай у мішки. Ми практикуємо таке в Аргентині. Словом, наша технологія вам ідеально підходить», - сказав Фернанд Сфейр.

Такі технології вже апробували й адаптували в багатьох країнах. Так що перехід українських аграріїв на новітні технології зберігання - це тільки питання часу. За результатами зустрічі сторони домовились сприяти у розширенні контактів.