Become a member of the UCCI
Сьогодні вкрай необхідним є переосмислення старих та визначення нових пріоритетів зовнішньоторговельної політики, їхнє нормативне та інституційне оформлення, включаючи стратегічне планування відносин з окремими країнами та регіонами світу. Варіанти створення та реалізації ефективної зовнішньоторговельної політики України обговорили під час круглого столу у ТПП України високопосадовці ключових державних інституцій, українські експортери та міжнародні партнери.
Питання, порушені на заході, стосувалися побудови системи прийняття стратегічних та інституційних рішень, які будуть спроможні змусити ефективно запрацювати інструменти зовнішньоторговельної політики вже зараз.
За результатами конструктивного діалогу сторони домовились найближчим часом напрацювати практичні ефективні рішення та спільними зусиллями створити потужний аналітичний ресурс для формування стратегії зовнішньоторговельної політики України й віднайдення оптимальних форм її реалізації.
Зволікання з утворенням ефективної системи зовнішньоекономічної політики призводить до послаблення зв`язку між зовнішньоторговельною політикою та заходами із захисту національного ринку. Передусім, йдеться про застосування різного роду тарифних та нетарифних обмежень, запровадження яких обумовлюється станом платіжного балансу України.
Україна досі не має стратегічного бачення зовнішньоторговельної політики як інструменту підтримки національних виробників та захисту їх інтересів на зовнішніх ринках. Парадоксально, але країна, в структурі ВВП якої частка експортно-імпортних операцій коливається у межах 45-60% ніколи не мала зовнішньоторговельної політики, не кажучи вже про концептуальні стратегічні документи щодо її розвитку. Ані Коаліційна угода чинного парламенту, ані інші програмні документи уряду не містять стратегічного бачення основних інтересів України у сфері торгівлі. Немає поки що й документів, що передбачають розробку дорожньої карти зовнішньоторговельної політики. Така карта мала б стати свого роду керівництвом до дії у окресленому напрямку.
Ми спостерігаємо розрив взаємозв'язку зовнішньоторговельної політики із заходами захисту національного товаровиробника, що в сьогоднішніх умовах має критичний характер. Йдеться, предусім, про застосування тріади заходів торговельного захисту - антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних.
Окремим питанням стоїть недостатня обізнаність вітчизняних суб'єктів зовнішньоторговельних відносин у механізмах врегулювання торговельних суперечок (у рамках СОТ, а також угод про преференційну торгівлю), чим позбавляє їх можливості ефективного використання цього інструменту для забезпечення національних інтересів.
«Розробка та реалізація зовнішньоекономічної політики України продовжує залишатися для українського бізнесу актуальною проблемою понад два десятиріччя. Всі ці роки ми багато говорили про необхідність створення ефективної державної політики у цій сфері, про розробку стратегії розвитку експорту, розширення номенклатури експортних товарів, диверсифікації експортних ринків, про державну підтримку таких процесів, про створення системи кредитування та страхування експорту, про підтримку експорту малого та середнього бізнесу: Але робили для цього набагато менше. Ми ніяк не можемо визначитись з тим, як повинні працювати наші торговельні місії за кордоном та хто має ними керувати. А робота цих установ - дуже важливий елемент розвитку експорту, розширення номенклатури експортних товарів, диверсифікації експортних ринків», - підкреслив президент ТПП України Геннадій ЧИЖИКОВ.
