СТАРТУВАВ ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ "МАЛЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО - РЕСУРС ЗРОСТАННЯ ДОБРОБУТУ ГРОМАД ЗАКАРПАТТЯ"

Відбулось також ряд ділових зустрічей з Президентом ТПП України Геннадієм Чижиковим і на виконання задекларованих спільних намірів про співпрацю та в розвиток діалогу, який відбувся на засіданні круглого столу під керівництвом голови обласної адміністрації Олександра Ледиди з питань розвитку середнього і малого бізнесу в області за участі представників Громадської ради при Закарпатській ОДА, було ініційовано відпрацювати в Закарпатті пілотну модель співпраці ТПП України, Громадської ради при Закарпатській ОДА, РП УСПП, РП МТП, представників ряду знаних в Україні громадських об'єднань, регіональної влади на рівні області, міст, районів та представників урядових структур, дотичних до питань розвитку малого та середнього бізнесу.

Дана ініціатива знайшла підтримку в уряді, в наслідок чого, за дорученням Прем'єр-міністра України 18827/18/1-13 від 30.08.13 р., визнаючи виключну важливість малого та середнього бізнесу у формуванні конкурентного середовища як структуроутворюючого елементу ринкової економіки на регіональному та місцевих рівнях, до співпраці має долучитись і Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, а також ряд інших урядових структур дотичних до вирішення проблемних питань в сфері підприємництва.

Першим кроком у цьому починанні стало підписання Меморандуму про співпрацю при реалізації пілотного проекту "Мале підприємництво - ресурс зростання добробуту громад Закарпаття".

Також, маємо сподівання, що співпраця в запропонованому форматі стане своєрідним прототипом інституту бізнес-омбудсмена, який вже існує зокрема, в США, Росії, Грузії. До основних завдань інституту бізнес-омбудсмена можна віднести першу чергу розгляд скарг інвесторів на дії органів виконавчої влади в податковій, митній, земельній, антимонопольній сферах і надання експертних висновків, які враховуватимуться держорганами (у т. ч. адміністративними судами) при ухваленні рішень. Причому, така структура повинна бути неупередженою і об'єктивною, підтримуватися діловим співтовариством, вплив якої контролюється і підтримується державою. Дискусії щодо імплементації інституту бізнес-омбудсмена в Україні ведуться вже не один рік. Створення його тільки вітається підприємницьким середовищем, оскільки розглядається як цивілізований інструмент вирішення конфліктів і суперечок між владою та бізнесом.

Сьогодні розглядаються умовно три основні моделі (філософії) створення та функціонування інституту бізнес-омбудсмена в державно-бізнесовій ієрархії.

Перша - це виконання функцій бізнес-омбудсмена колективним органом, формально віддаленим від держави. Ним може бути, наприклад, одне з існуючих бізнес-об'єднань - Федерація роботодавців, Асоціація платників податків, Європейська бізнес-асоціація, Американська торгова палата, УСПП, в тому числі на регіональному рівні - Громадська рада при ОДА.

Друга модель - бізнес-омбудсменом може стати один з існуючих держорганів чи пов'язана з державою структура. А це може бути Мінекономрозвитку, Держкомпідприємництва чи, наприклад, Рада підприємців при Кабміні (її склад затверджує уряд з числа осіб, рекомендованих всеукраїнськими громадськими організаціями, організаціями роботодавців, громадськими радами при КМУ, міністерствами, іншими органами виконавчої влади тощо).

Третій варіант - надати певній людині (із супровідним апаратом) статус бізнес-омбудсмена. Вона може бути номінально незалежною або підпорядковуватися, скажімо, певній раді бізнес-об'єднань чи держінституціям - президенту, Кабміну або Верховній Раді (за аналогією з Уповноваженим ВР з прав людини).

Один із можливих форматів діяльності бізнес-омбудсмена в Україні - це досвід 1997-1999 рр. За словами екс-віце-прем'єра Романа Шпека цей інститут тоді працював досить ефективно. Там було десять арбітрів з українського боку та десять іноземних арбітрів - з Канади, США, Європи. Було розроблено положення, процедури, були слухання. Органи влади мали право захищати свої інтереси. Але коли це журі з трьох представників приймало рішення, вони були обов'язковими для органів влади.

Таким чином, спільними зусиллями влади і громадськості, в постійно діючому діалозі вдасться створити сприятливі умови на Закарпатті для розвитку підприємництва та досягти зміцнення конкурентоспроможності національного бізнесу.