Черговий сезон українсько-польського серіалу «Блокування кордону» виявився коротким

Польські перевізники поки припинили блокування кордону, яке розпочалося вчора, за рішенням суду.

Звідки така пристрасть у польських сусідів до блокування українського польського кордону – аналізує Михайло Непран, перший віце президент ТПП України для видання Liga.net.

Чому час від часу поляки повертаються до блокування кордону?

Скільки це триватиме і які перспективи?

На що треба звертати увагу українським логістам, укладаючи угоди, особливо із європейськими партнерами? 

Історія блокувань почалася в 2022 р., досягла свого апогею 2023-му, практично зійшла нанівець в 2024-му і от знову оживає в 2025 році. 

Між тим у ситуації є як економічні, так і політичні причини.

Якщо спиратись на твердження, що політика є концентрованим проявом економіки, то якраз саме це  ілюструють події на українсько - польському кордоні. 

Як було до лютого 2022 року? 

Працювали дозволи на міжнародні перевезення,  квоти, які отримували українські перевізники, для транзиту через Польщу.

А враховуючи те, що головні ворота до ЄС – це українсько-польський кордон, польські перевізники вже тоді стояли на смерть, всіляко обмежуючи можливість українських автоперевізників отримувати більше дозволів. 

І це було постійною темою українсько-польських міжурядових угод, яка викликала напругу між українським та польськими автоперевізниками, які, користуючись своїм становищем, відкривали свої філії у Луцьку, Тернополі, Львові, Житомирі, Івано-Франківську, і «перебивали» бізнес українських автоперевізників, використовуючи свої можливості й відсутність регулювання з польської сторони по кількості можливих проїздів наших великих автомобільних фур. 

Лютий 2022 року змінив ситуацію, Єврокомісія пішла назустріч Києву.

Враховуючи те, що експорт, який здійснювався портами великої Одеси, був заблокований майже до літа 2022 року, Брюссель запровадив так званий «транспортний безвіз» та «шляхи солідарності», коли дозволи і обмеження на проїзд українських автоперевізників були скасовані, тобто ринок ЄС став відкритий. 

Звичайно, при цьому були ще закриті автомобільні ринки перевезень з Росією і Білорусією, і українські автоперевізники повезли український експорт, переважно через польський кордон.

На той момент, це було вкрай важливо, життєво необхідно для нас і врятувало ситуацію із можливістю експорту автомобільним та залізничним транспортом при блокуванні морського.

Звісно, що така ситуація викликала напругу серед польських перевізників.

І, як мені пояснював, і сьогодні підтверджує цю інформацію голова Транспортного комітету Торгово-промислової палати, віцепрезидент Української асоціації міжнародних перевізників Володимир Балін, з великими польськими перевізниками українські перевізники домовилися і в принципі проблем не мали.

Хто ж виступив проти і хто блокував тоді кордон і продовжує блокувати сьогодні?

Це, перш за все, політичні сили.

У Польщі діє ультраправа антиукраїнська політична партія, яка називається "Конфедерація свободи та незалежності", під керівництвом Кшиштофа Босака.

Цей рух має відкритий антиукраїнський, проросійський характер і використовує всі можливості для підняття свого рейтингу за рахунок атак проти України і українського бізнесу.

Польща зараз у розпалі передвиборчої президентської компанії.

Це додатковий фактор розгортання недружніх до України тем, серед яких і перевезення. 

До «Конфедерації свободи та незалежності» доєдналися і виступили їхніми  «фронтменами» деякі невеликі середні перевізники, які працювали на польсько-білоруському, польсько-російському напрямку.

Вони втратили свій бізнес, і скористались можливістю спричинити проти українців, які стали сильними конкурентами, масштабну бурю негативу, яку ще більше роздмухали місцеві політики.

На превеликій жаль, уряд Дональда Туска, який повернувся до влади у грудні  2023 року,  виявив, у цій ситуації дещо м’яку позицію.

Не застосував рішучих заходів і не поставив крапку у новій польській традиції блокувань кордону.

У результаті виник прецедент і пішли рецидиви, коли спробували використовувати українсько-польську напруженість для тиску й вирішення внутрішніх політичних конфліктів.

Тоді ж кметства (польські територіальні громади) у прикордонній зоні, теж зайняли таку позицію п'ятдесят на п'ятдесят. 

Треба віддати належне нашим чиновникам, нашому бізнесу, юристам, які працювали з української сторони і які через суди багато в чому розблокували і зробили неможливим ступор кордону.

Але невиразна позиція тодішньої польської влади, яка триває досі -  спровокувала і  дала можливість на майбутнє зацікавленим силам, у разі необхідності, коли потрібно підняти свій рейтинг, коли треба вирішити всередині політично польські проблеми - тиснути через Україну, тиснути через український кордон.

Тому добу назад була чергова спроба цієї ж політичної сили "Конфедерація свободи і незалежності", знову підняти свій рейтинг і нагадати про себе у медійному просторі.

Я не виключаю, що тут був проросійський слід. І ті ж перевізники, які втратили  свій бізнес, працюючи з російською, могли отримати гроші від росіян і активізувалися для блокування українсько-польського кордону.

Але цього разу важливо, щоб була миттєва реакція.

Кметства подали до суду, виграли суд і заборонили блокування на місцевому рівні.

Це хороший тренд, таке оперативне рішення.

Проте, з точки зору політики, ми повинні розуміти, що такі рецидиви цілком можливі надалі.

Тому Києву треба тримати контакт з польською владою і максимально швидко реагувати на спроби блокування кордону в майбутньому.

З точки зору бізнесу, ми повинні визнати, що на сьогодні Польща вже не ключовий, не стратегічний напрямок назовні.

Порти Одеси почали працювати в фактично нормальному режимі з 2024 року.

Але коли ви укладаєте угоди із західноєвропейськими партнерами і плануєте логістику через Польщу, враховуйте, високі непередбачувані ризики блокади. 

Ми продовжуємо жити, працювати, воювати і вірити, що незважаючи на деяких політиків, Польща лишається нашим стратегічним партнером.