14 травня 2026 р. відбувся круглий стіл «Вилучення рідкісноземельних елементів з техногенних відходів України: виклики, можливості та практичні рішення для сталого розвитку громад», організований ДУ «ІЕПр НАН України», метою якого стало обговорення можливостей вилучення рідкісноземельних елементів (РЗЕ) із техногенних відвалів, підтримки «зеленого» переходу для сталого розвитку територіальних громад, а також напрацювання практичних рекомендацій щодо ефективного використання техногенних ресурсів та розвитку перспективних екологічно безпечних технологій в Україні.

В Україні вже тривалий час тривають спроби реформування сфери управління відходами. За цей період змінювалися уряди, профільні міністри, парламентські комітети та підходи до реалізації реформи. Однак, попри численні дискусії та ініціативи, в Україні досі не запрацювала сучасна система розширеної відповідальності виробника (РВВ) для упаковки - механізм, який у країнах ЄС вже давно є невід’ємною складовою ефективної системи управління відходами.

На багатьох державних підприємствах брухт та відходи чорних і кольорових металів накопичуються роками. Старе обладнання, демонтовані конструкції, списана техніка, непридатні запчастини, залишки виробництва, пошкоджене майно все це поступово перетворюється на «мертвий актив», який займає площі, створює ризики під час перевірок і часто стає джерелом внутрішніх конфліктів через невизначений статус. При цьому більшість проблем виникає не через сам брухт, а через відсутність зрозумілого алгоритму дій.

Існують ринки, які залишаються «невидимими» для більшості людей, хоча щодня працюють на економіку країни. Ринок брухту чорних металів саме з таких.

Тетяна ГУРТОВЕНКО, експертка ТПП України, аналітикиня Експертно-наукової Ради Української асоціації вторинних металів (УАВТОРМЕТ).

Війна залишає після себе не лише руйнування, а і майбутні юридичні процедури. Для бізнесу кожен пошкоджений склад чи виробництво — це потенційна вимога про компенсацію збитків. Практика показує: частину відшкодування компанії втрачають через помилки у перші дні після події. Те, що виглядає очевидним, у правовому полі потребує чітких та системних доказів.

З 1 січня 2026 року Україна офіційно припиняє використовувати радянський набір географічних зазначень: «коньяк», «шампанське», «портвейн», «херес».

Економічна вразливість формувала дії урядів України.

Цього на всього одну добу.