РИНОК РІДКОЗЕМЕЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ В УКРАЇНІ. ПІДСУМКИ КРУГЛОГО СТОЛУ.

Ключовим виступом круглого столу стала доповідь Мирона КОВАЛЬЧУКА, д.геол.н., професора Інституту геологічних наук НАН України, який розповів про наявність в Україні значних ресурсів залізистих кварцитів, каолінів та розсипних титано цирконієвих мінералів, у складі яких містяться мінерали носії РЗЕ. Переробку залізистих кварцитів здійснюють 7 ГЗК Криворізького басейну, в якому щорічно виробляється 50-70 млн т концентрату, при цьому утворюється приблизно така ж кількість хвостів. У цих хвостах накопичуються монацит, апатит, циркон – головні носії РЗЕ. Найбільші концентрації РЗЕ зафіксовано у хвостах Північного та Центрального ГЗК – понад 0,4 кг/т, що співставно зі світовими техногенними родовищами. У хвостах АМКР виявлено підвищений вміст ітрію та скандію, що підтверджує їхню перспективність як вторинної сировини. Навіть незначна концентрація РЗЕ при переробці мільйонів тон відходів перетворюється на десятки тисяч тон оксидів РЗЕ, які можуть розглядатися як альтернативна ресурсна база України, придатна для комплексної переробки з метою отримання стратегічно важливих металів. 

Олена ГАНЖА, кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник відділу літології, Інститут геологічних наук Національна академія наук України розповіла про перспективи вилучення РЗЕ з хвостів збагачення ГЗК Волинського титанорудного району. На досліджуваній території збагачення титанових руд проводиться  ОГХК Іршанського ГЗК та Диверсифікованою міжнародною групою компаній ТОВ «Межиріченський ГЗК» і ТОВ «Валки-Ільменіт». Наведено площі поширення хвостів збагачення ГЗК, літологічні особливості рудоносних пластів, технологічні характеристики та вмісти РЗЕ в ільменіті на цих родовищах.

Оксана КУШНІРЕНКО, доктор економічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу торговельної та промислової політики, ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» представила концептуальну модель ланцюга створення вартості критично важливих матеріалів як доповнення до традиційної моделі видобування, наголосивши, що сучасний підхід має включати не лише етапи геологічної розвідки, видобування та первинної переробки, а й подальшу переробку у продукцію кінцевого споживання, утилізацію та рециклінг. Такий замкнений цикл дозволяє перетворити техногенні відходи на стратегічний ресурс, забезпечуючи сталий розвиток і інтеграцію України до європейських ланцюгів постачання.

Віталій ВЕНГЕР, доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник з покладанням обов’язків завідувача відділу торговельної та промислової політики окреслив першочергові заходи у сфері циркулярної трансформації, які охоплюють п’ять основних напрямів: замкнені матеріально-водні цикли, створення циркулярних кластерів, розвиток технологій вилучення РЗЕ, рекультивацію територій та ресурсну реновацію. Саме ці напрями формують основу для переходу від локальних рішень до комплексної моделі сталого розвитку. 

Лілія ВЕНГЕР, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу економіки енергетики та клімату, ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» розповіла про інтеграцію ESG-принципів у проєкти вилучення РЗЕ із техногенних відвалів та відходів, наголосивши на необхідності проведення ESIA-оцінки, впровадженню ESG-звітності, незалежного аудиту та залученню місцевих громад через механізми відкритої комунікації й партнерства «громада–бізнес–держава».

Олександр ВАСЮТА, інженер-хімік, засновник ТОВ «Колматек» навів приклад Миколаївського глиноземного заводу як унікального підприємства, що за десятиліття накопичило близько 50 млн т відходів так званого «червоного шламу». Він розповів, що цей матеріал містить значні обсяги оксиду заліза, титану та алюмінію, які мають високу ринкову вартість, а також цілий ряд РЗЕ, серед яких особливо цінним є скандій. За його словами, потенціал цих відходів оцінюється у мільярди доларів, що може стати потужним економічним ресурсом для України. 

Костянтин БАЮЛ, доктор технічних наук, професор,  Інститут чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України розповів, що в його Інституті розроблені технології та обладнання для брикетування дрібнофракційних матеріалів, зокрема мобільні лінії, які можна встановлювати безпосередньо на місцях утворення відходів. Фахівцями надаються такі послуги як: тестування матеріалів, виробництво брикетів, створення технічного завдання для комплектації лінії та технологічний супровід під час пусконалагоджувальних робіт. 

Дмитро ЛОЗІН, директор НВФ «Продекологія» представив діяльність своєї компанії, яка з 1993 р. розробляє і впроваджує технології магнітної сепарації й рециклінгу та має власні виробничі потужності, п’ять інноваційних лабораторій та конструкторський відділ, а його обладнання працює на багатьох українських і закордонних ГЗК. 

Владислав ІВАНЧЕНКО, кандидат геолого-мінералогічних наук, завідувач відділу проблем екологічної геології і розробки рудних родовищ, ДНУ «Центр проблем морської геології, геоекології і осадового рудоутворення Національної академії наук України» розповів про технологію фізичного розділення мінералів без застосування води чи хімічних реагентів  за допомогою штучного «торнадо», де мінерали відділяються за густиною, твердістю, магнітними та електростатичними властивостями. Він підкреслив, що ця технологія є мобільною та модульною, адже обладнання можна перевозити безпосередньо до відвалів і налаштовувати під конкретні мінерали.

Олександр БИКОНЯ, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу торговельної та промислової політики, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» визначив країни, що мають значні запаси та виробничі потужності для переробки, зазначивши, що у 2025 р. було видобуто 390 тис. т. РЗЕ, що на 10 тис. т. більше ніж у 2024 р., а обсяги експорту становили лише 181 тис. т. Це пов’язано з тим, що КНР контролює біля 85% потужностей з переробки та використовує РЗЕ для виготовлення високотехнологічної продукції. Доповідач навів дані стосовно основних виробників у світі за 2025 р., окреслив важливі тенденції на світовому ринку РЗЕ та перспективи для України.

За підсумками Круглого столу запропоновано постійно діючу платформу співпраці, де економісти оцінюватимуть ефекти, геологи та технічні фахівці пропонуватимуть технології, а бізнес реалізовуватиме їх на практиці. Це стане підґрунтям для формування кластера у сфері переробки техногенних відходів, який інтегруватиме наукові розробки та виробничі рішення.