Україна офіційно припиняє використовувати географічні зазначення «коньяк» та «шампанське»

Наші напої не зникають – зникають лише слова, які нам юридично не належали.

Українське незабаром зʼявиться під міжнародно коректними назвами «бренді» та «ігристе вино»

«Якщо ми хочемо, щоб у світі визнавали «Гуцульську бринзу», «Херсонський кавун» чи «Мелітопольську черешню», ми також повинні визнавати чужі географічні назви. Україна переходить із радянської практики умовних назв до цивілізованої системи, де слово – це не просто слово, а інтелектуальна власність», - пояснює Михайло Непран, перший віцепрезидент ТПП України у матеріалі для Главком.

Ми будемо продовжувати купувати українське – просто незабаром не під назвою «коньяк» чи «шампанське», а під міжнародно коректними назвами «бренді» та «ігристе вино».

Чому це відбувається?

Це абсолютно нормальний і давно очікуваний крок. Причини очевидні.

1. Євроінтеграційні зобов’язання. Україна взяла на себе обов'язок захищати географічні зазначення ЄС – саме так, як ЄС захищає свої Champagne, Cognac чи Porto.
2. Міжнародні правила. У системі Світової організації торгівлі існує пряма норма: географічні назви охороняються так само, як торговельні марки.
3. Економічний сенс. Якщо ми хочемо, щоб у світі визнавали «Гуцульську бриндзю», «Херсонський кавун» чи «Мелітопольську черешню», ми також повинні визнавати чужі географічні назви. Україна переходить із радянської практики умовних назв до цивілізованої системи, де слово – це не просто слово, а інтелектуальна власність.

Що зміниться для споживача?

Лише етикетка. «Коньяк» → бренді «Шампанське» → ігристе вино «Портвейн» і «херес» → кріплене вино. Якість напою визначає не назва, а виробник. Українські заводи продовжать роботу – просто за іншими маркуваннями.

Отже, моя порада. Купуйте зараз українське «шампанське», «коньяк», «портвейн» та «херес». Поки ці назви ще існують. Через кілька років такі пляшки стануть раритетом. Не за смаком – за історією.