УКРАЇНСЬКА МЕТАЛУРГІЯ: ПЕРШИЙ КВАРТАЛ 2026 року

Виробництво. Початок 2026 року українська металургія, як і кожна галузь економіки України, пройшла в надскладних умовах. Пошкоджені виробничі потужності внаслідок збройної агресії рф проти України, проблеми з електрозабезпеченням, проблеми з логістикою через постійні обстріли залізниці, все це і більше гальмувало виробничі процеси на металургійних підприємствах. Разом з тим, на тлі загальної тенденції зниження обсягів світового ринку сталі в умовах економічних змін, українські металургійні заводи за результатами перших трьох місяців 2026 року показали досить непогані у порівнянні з попереднім роком результати.

За даними ОП «Укрметалургпром», за підсумками січня-березня 2026 року виробничі показники чавуну зросли у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року на 5,9% (до 1,8 млн тонн). Водночас виробничі показники сталі скоротились на 0,3% - до 1,73 млн тонн, показники металургійного прокату скоротились на 6,6% - до 1,34 млн тонн.

Виробництво переробного чавуну залишається сталим в умовах обмеженого внутрішнього споживання і збільшення експортних продажів. Тоді як скорочення випуску сталі та прокату відображає внутрішні виробничі проблеми, високі витрати на логістику та обмежений доступ до зовнішніх ринків. Додатково на розвиток української металургійної галузі негативно впливають цінові тенденції на світовому ринку чорних металів.

Українські ливарники також продемонстрували тенденцію до скорочення показників випуску сталевого та чавунного литва в першому кварталі 2026 року. За даними Асоціації ливарників України обсяг виробництва ливарної продукції в звітному періоді зменшився в середньому на 7,5% (до 120…140 тис. тонн). Причинами зниження виробництва ливарної продукції були, як внутрішні виробничі, так і зовнішні збутові. Особливо скоротилися обсяги замовлень від машинобудівних та будівельних підприємств на фоні зростаючої конкуренція з боку імпортних пропозицій.

Таблиця 1. – Виробничі показники української металургійної промисловості в 2021 - 2026 роках (січень-березень 2026 року), млн тонн.

Експорт. Українська металургійна галузь залишається в значній мірі орієнтованою на експорт і критично залежить від кон’юнктури світового ринку. До 2022 року частка сталевої продукції, що поставлялася на зовнішні ринки досягала в середньому 75…80%. В січні-березні 2026 року частка експорту впала до майже 61%, не зважаючи на відновлення можливості постачати продукцію через морські порти.

За даними Державної митної служби України в січні-березні 2026 року з України загалом було експортовано понад 1,28 млн тонн чорних металів на суму 0,63 млрд USD. У порівнянні з 2025 роком експорт металопродукції в фізичному виразі зменшився на 13,1%, в той час як в грошовому еквіваленті зниження експорту склало 13,5%.

Традиційно для останніх чотирьох років в експортних постачаннях металургів превалює частка «сировинної» складової – металургійна сировина (переробний чавун, феросплави, брухт та відходи чорних металів тощо) і сталеві напівфабрикати (квадратна заготовка, сляби тощо). В січні-березні 2026 року більш затребуваним у зарубіжних покупців був переробний чавун, експорт якого залишається на високому рівні, понад 456,6 тис.тонн, експорт сталевих напівфабрикатів – 321,8 тис.тонн. Загальна частка «сировинної» складової в українському експорті чорних металів за підсумками першого кварталу 2026 року склала майже 61,1%, а частка готового сталевого прокату - 38,9%. При цьому експорт сталевих напівфабрикатів збільшився на 9,4%, в той час як експорт металургійної сировини скоротився на 18,5%, в тому числі через відсутність експортних поставок брухту та відходів чорних металів. Експорт брухту та відходів чорних металів протягом першого кварталу 2026 року не провадився через ведення державних обмежень.

Крім того, за підсумками січня-березня 2026 року суттєво зменшилися обсяги поставок з України залізорудної сировини, з 8,49 млн тонн (в січні-березні 2025 року) до 5,61 млн тонн. При цьому основні обсяги залізорудної сировини були відвантажені в такі країни: Китай, Словаччину і Туреччину. 

Географія українського експорту чорних металів не змінилася. Майже 53% виготовлених в Україні чорних металів було відвантажено в країни Європейського Союзу та 33,0% - в країни NAFTA. Серед країн-споживачів основними залишаються: США, Болгарія, Польща, Туреччина, Італія.

Таблиця 2. – Експорт чорних металів з України в 2021 - 2026 роках (січень-березень 2026 року), тис. тонн.

Імпорт. В січні-березні 2026 року відзначається суттєве зростання імпорту сталевого прокату всіх категорій в Україну, яке має всі шанси досягти історичного максимуму в поточному році.
Так, за даними Державної митної служби України за підсумками першого кварталу 2026 року імпорт металопродукції в Україну вже становив понад 361,0 тис. тонн, що на 7,3% більше ніж в аналогічний періоді 2025 року. При цьому сума грошових витрат на закупівлю імпортного товару виросла до понад 368,5 млн USD (на 1,3%).
Більше всього для потреб внутрішнього ринку було ввезено з зовнішніх ринків готового сталевого прокату. Його частка в товарній структурі імпорту чорних металів склала близько 90%. Основними товарними позиціями в номенклатурі імпортного готового сталевого прокату були: плоский прокат – 59%, довгомірний прокат (арматура, сортовий металопрокат, дріт тощо) – 20,5% та різний прокат з легованої сталі – 10,6%. Нині, через втрату більше половини виробничих потужностей, значна кількість з асортименту готового сталевого прокату в Україні більше не виробляється або виробляється не в достатній кількості для внутрішніх потреб.

Таблиця 3. – Імпорт чорних металів в Україну в 2021 - 2026 роках (січень-березень 2026 року), тис. тонн.

З початку 2026 року внутрішній попит зростав практично по всім видам готового сталевого прокату. Ремонтні роботи, відбудова або спорудження через масові руйнування інфраструктурних об’єктів, житлових/не житлових споруд, обумовили зростання потреб, як в плоскому прокаті, так і в прокаті будівничого сортаменту. Наразі на ринку спостерігається дефіцит наступних видів металопрокату: плоский прокат середньої та високої товщини, плоский прокат з покриттям, сортовий прокат будівельного сортаменту великих розмірів, рейки.

Основні обсяги сталевого прокату було завезено з Туреччини – близько 50%. Оцінюючи поточну низьку вартість логістики і відкритість торговельних коридорів, для України найближчим і зручним торговим партнером на сьогодні є саме Туреччина. Саме з цієї країни здійснюються прямі поставки, так як країна має досить потужний виробничий потенціал і може задовольнити суттєву частину поточних потреб українських покупців. На другому місці традиційно Китай (близько 22% в структурі імпорту) та країни ЄС (близько 15% в структурі імпорту).

У порівнянні з першим кварталом 2025 року поточне споживання чорних металів в Україні дещо сповільнилося. За прийнятою методикою розрахунку видиме споживання сталевого прокату в першому кварталі 2026 року склало понад 840,0 тис. тонн, що лише на 2,6…3,2% вище за минулорічний показник. При цьому близько 57…62% потреб внутрішнього ринку чорних металів було покрито українськими виробниками, а близько 38…43% - за рахунок імпорту.

Прогнози і очікування. Повноцінне відновлення до рівня 2021 року виробництва і подальший розвиток металургійної галузі України щодалі стають малоймовірними. Збереження обсягів виробництва на рівні 2025 року можна буде вважати позитивним розвитком ситуації для галузі. Але в умовах безпекових ризиків та нових викликів через повномасштабну війну наведені показники можуть бути переглянуті. Очікувані обсяги виробництва сталі в 2026 році, з врахуванням поточної ситуації з сировинним забезпеченням та економічних змін і тенденцій не перевищать 6,8…7,2 млн. т.

Обсяги експортних поставок українських чорних металів будуть залежати в основному від виробничого потенціалу в Україні, економічної ситуації на ринку Європи, куди більше всього постачається металопрокату з України. Частка експорту «сировинної» складової буде зростати і надалі. Особливо гострими залишаються питання безпеки і сталості дії транспортних коридорів. За умов збереження обсягів виробництва на зазначеному рівні, експорт чорних металів за підсумками 2026 року може скласти 4,0…4,5 млн тонн. Грошові надходження від експортних продажів будуть залежати від цінових тенденцій на світовому ринку.

Прогнозоване скорочення виробництва сталевого прокату в Україні на фоні активних робіт по ремонту та відновленню будівель, інфраструктури та інших об’єктів буде компенсовано за рахунок імпорту, який і надалі буде зростати. Очікується, що протягом 2026 року в Україну буде ввезено близько 1,7…1,8 млн тонн сталевого прокату.