(044) 584-28-24  
м. Київ, вул. Велика Житомирська, 33

Бізнесу розповіли про нові можливості

26.11.2019

Голова комітету фінансового ринку та з питань соціальної відповідальності бізнесу при ТПП України Олег Лиховид розповів бізнесу про програму Invest plan «Come On!» із залучення капітального фінансування проєктів в Україні, провайдером якого є комітет.

Комітет успішно завершив переговори з американським трастовим фондом про розширення обсягу його інвестицій в українські підприємства. Ці переговори проводилися після кількарічного періоду його ж випробувальних інвестицій. Протягом цього часу було протестовано різні підходи і вимоги, виявлені ризики інвестицій в Україні та шляхи їх хеджування.

 У 2020 році відкривається нова стадія інвестування в Україні обсягом не менше 50 мільйонів євро з поступовим збільшенням його на порядок. Ця програма має назву Invest plan «COME ON». Інвестування відбуватиметься через спеціалізовані інвестиційні фонди, орієнтовані за галузевими напрямами: промисловість, агропром, будівництво і будматеріали, транспорт і логістика, комунікації та технологічні стартапи. Деякі з таких фондів вже створено,  інші – на стадії випробувальних інвестицій. Створення інших розпочато.

Крім рентабельності проєкту, важливою умовою отримання інвестицій українськими підприємствами за програмою Invest plan «COME ON» є їх членство у бізнес-об’єднаннях на стадії випробувальних інвестицій  регіональному та галузевому. Ще однією умовою отримання фінансування буде ведення підприємством соціально відповідального бізнесу із дотриманням ключового критерію  сприяння підвищенню рівня самоврядності суспільства, громадських утворень, свого ж трудового колективу.

Вищезгадані фонди, що створюються в рамках Invest plan «COME ON»,  надаватимуть фінансування проєктам тільки разом із українським фінансуванням, яке має складати не менше 20% від потреби проєкту. Це знижуватиме ризики для іноземного інвестора, а також поступово формуватиме механізм залучення внутрішніх ресурсів у фінансування розвитку українського бізнесу. Комітет розробив і випробував на практиці концепцію функціонування регіональних інвестиційних фондів, які зможуть забезпечити виконання цієї умови. Також підготовлено маловитратний порядок їх швидкого заснування.

Таким чином, перед бізнес-об’єднаннями відкривається реальна можливість допомогти своїм членам у доступі до фінансування.

Крім того, Олег Лиховид розповів підприємцям про проект «Кадровий магніт» за програмою «Трудові резерви».

«Відтік трудових ресурсів став найболючішою проблемою сьогодення. Проте, об’єднавши зусилля, бізнес здатен віднайти та застосувати засоби «лікування» цієї «хвороби». Необхідно самим шукати рішення і втілювати його в практику. Комітет фінансового ринку та з питань соціальної відповідальності бізнесу при Торгово-промисловій палаті України за підтримки Фонду Людвіга Ерхарда провів широке дослідження цього явища – кадрового дефіциту. На підставі досвіду інших країн і наших компаній було напрацьовано напрями дій і конкретні кроки, що суттєво пом’якшать гостроту проблеми і врешті-решт зведуть нанівець руйнуючий вплив цього явища. Досвід свідчить, що повністю ліквідувати міграцію не вдасться. Але можна суттєво знизити її інтенсивність і негативні наслідки, якщо об’єднати сили та ресурси і забезпечити комплексний підхід, а також вибудувати правильні взаємини з тими, хто вже виїхав»,  сказав Олег Лиховид.

На його думку, існують кілька чинників, що мають бути виправлені.

Організаційно-економічні проблеми. Низька оплата праці випливає з низької її продуктивності, підвищення якої стримують застаріле обладнання, технології та методи організації праці. Потрібні опанування передових методів організації виробництва та доступне фінансування. Складність у доступі до фінансування спричиняється, насамперед, відсутністю захисту прав власності, що проявляється через квітуче рейдерство і неможливість довести свою правоту в суді.

Фіскально-регуляторні негаразди. Фіскальне навантаження на працю і сам бізнес не дозволяють підвищувати оплату праці, безпечно реінвестувати зароблене та залучати інвестиції.

Складність державного регулювання живить корупцію, яка вбиває інвестиційну привабливість країни. А жорсткість регулювання праці не сприяє гнучкому використанню робочої сили.

Соціально-побутова криза. Вимушені констатувати крах системи соціального захисту  від охорони здоров’я до пенсійного забезпечення. Причиною цього є кволість економіки, що потерпає від браку фінансування та зарегульованості. А ще більше  від бюрократичної тяганини та небажання змінювати порядок із боку тих, хто присмоктався до грошових потоків, у тому числі державних.

Також залишається недоступним для більшості, особливо молоді, власне житло. Тут ключова відповідальність лежить на бізнесі, який не виробив механізмів задоволення цих потреб. До того ж, крах деяких будівельних проєктів підірвав довіру до девелопменту нерухомості. Значну роль у цьому відіграють і зарегульованість та непрозорість дозвільних процедур, що плодить корупцію.

Проблеми освіти. Професійно-технічна освіта практично розвалена. Особливо враховуючи, що з 2000 р. держава виділяє на цю галузь щорічно майже $1 млрд. Про якість випускників говорити немає чого. Крім того, вони, якщо і доходять до виробництва, прагнуть негайно звільнитися. Дуальна освіта, про яку чиновники говорять останні приблизно сім років, існує поки лише у формі концепції.

Це результат бюрократичної організації управління та фінансування освіти, коли платить один  держава, а користується інший –  роботодавець. Те саме стосується і вищої освіти.

Власна справа та якість життя. В країні фактично відсутня інфраструктура для легкого започаткування власної справи. І це наслідок, у першу чергу, недостатньої згуртованості бізнес-спільноти. І лише в другу  недоступності фінансування.

Щодо невлаштованості життя і в містах, і тим більше на селі, поганих ЖКГ, екології, небезпеки на вулицях і дорогах обмежимося констатацією. Причини  у слабкості місцевих громад, суцільному очікуванні спасіння від влади, а власне  від бюрократії.

Отже, проблема відтоку робочої сили вирішуватиметься не через її примусову затримку, а через такі зміни у житті в країні, які зроблять його привабливим. Таким, власне, яким воно є в місцях, куди наші люди їдуть.

 

Анонси

Останні новини

Більше новин