Захист інтересів українських експортерів на ринку Білорусі у контексті введення технічних обмежень на їх продукцію обговорили під час засідання комітету підприємців у сфері ЗЕД при ТПП України.
З 27 серпня 2015 року уряд Білорусі ввів обов'язкову санітарно-гігієнічну експертизу української продукції.
Представник посольства Білорусі, радник з торговельно-економічних питань Кирило Камишов зазначив, що санітарно епідеміологічна служба Республіки Білорусь вже протягом п'яти років проводить моніторинг якості імпортованої продукції до країни.
«Останнім часом ми виявили, що ринок насичений великою кількістю небезпечної для здоров'я продукції. В зв'язку з цим, радою міністрів Білорусі була прийнята постанова N 666 від 06.08.2015 року, відповідно до котрої санітарно-гігієнічній експертизі підлягає продукція не лише з України, але й з інших країн, окрім країн-членів Євразійського економічного союзу», - зазначив Кирило Камишов.
В ході дискусії обговорювалися масштаби збитків українських підприємств, важливість оперативного інформування малого та середнього бізнесу, врегулювання цього питання між двома країнами та механізми захисту українського бізнесу в контексті не лише переговорів, але й можливості введення зустрічних обмежень чи санкцій. Оскільки продукція, що експортується до Білорусі, відповідає вимогам білоруської сторони і додаткові перевірки, затримки з надання відповідних сертифікатів українським експортерам розглядаються як штучний та не ринковий метод обмеження ввезення продукції на територію Білорусі.
Представники бізнесу також звернули увагу на те, що дії білоруської сторони мають дискримінаційний характер, оскільки запроваджені процедури контролю не поширюються на білоруські компанії та компанії Євразійського економічного союзу.
За результатами засідання комітету ТПП України спрямує пропозиції до Міністерства економічного розвитку та торгівлі і Державної фіскальної служби щодо можливості створення спеціального режиму повернення або реекспорту продукції національного виробника до України або інших країн з метою мінімізації збитків, викликаних видатками на повторні митні збори, та зменшення логістичних видатків, пов'язаних з вимушеним подовженим зберіганням продукції у випадку застосування технічних бар'єрів країнами до національного експортера.
Також голова комітету, віце-президент ТПП України Сергій Свистіль звернув увагу бізнесу на доцільність зміни в контрактах:
- умов постачання, обмеження використання термінів ІНКОТЕРМС 2010 категорії D та надавши перевагу термінам категорії F та C;
- умов розрахунків, включаючи відмову від відтермінування строків оплати за імпортовані товари після реалізації на внутрішньому ринку, умов переходу прав власності на поставлений товар, передбачивши цей перехід тільки після отримання оплати за товар, тощо.