м. Київ, вул. Велика Житомирська, 33

На Медовому форумі у ТППУ пасічників закликали виводити галузь із тіні

18.10.2017

Нині бджільництвом займається приблизно 400 тис українців і це – один із найбільших у світі показників. Фактично, кожен сотий українець – пасічник. Проте ефективність виробництва меду залишається дуже низькою. Шляхи диверсифікації географії експорту, збільшення ефективності бджолярства, підвищення прибутковості ведення медового бізнесу, розширення внутрішнього ринку меду та популяризації продукції бджільництва в Україні експерти обговорили на форумі «Україна медова і світ», що відбувся в ТПП України.

«Три ключові проблеми галузі взаємопов’язані: виробники спершу продають мед за бесцінь, а потім, через відсутність обігових коштів, нарікають на те, що «ринок неправильно працює». Настав час пасічникам виходити з тіні, реєструвати пасіки, отримувати ветеринарні  сертифікати, об’єднуватись і робити мед ще успішнішою експортоорієнтованою галуззю вітчизняного АПК», – сказала заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

Щороку в Україні виробляється близько 80 тис тонн меду. З них лише 25–30 тис тонн потрапляє на внутрішній ринок. Усе інше експортується. Споживання всередині країни істотно знизилося через занепад української економіки та зростання експортних цін.

За перше півріччя 2017 року Україна збільшила експорт меду майже вдвічі, порівняно з аналогічним періодом 2016-го: з 15,2 тис тонн до 29,6 тис тонн. Головні імпортери – США ($18,9 млн), Німеччина ($10 млн) і Польща ($5,6 млн). Експорт в цій галузі зростає кожного року величезними темпами: якщо в 2015-му його загальний обсяг становив 36 тис тонн, то минулого він сягнув уже 56,9 тис тонн, а це – зростання у півтора раза (58%).

«Україна з давніх давен є медовою країною, мед – це один із наших основних і стратегічно важливих експортних товарів. Український мед має високу репутацію на ринку ЄС – за останній рік туди було експортовано близько 75% загального експорту меду. Основною проблемою галузі залишається факт, що 98% вітчизняного меду виробляється у підсобних господарствах і тільки 2% – промисловими пасіками. Наприклад, у Канаді 7 тис пасічників виробляють 29 тис тонн меду, а в Україні, відповідно, лише  – 400 тис і 80 тис тонн. Ми маємо тільки  69 компаній-експортерів», – сказав президент ТПП України Геннадій Чижиков.

Попит на мед на ринку ЄС настільки великий, що квоти на його поставку (5 тис тонн у 2016-му та 5,2 тис тонн у 2017-му) вичерпуються за 2–3 дні. Українські ж екпортери оптимальним обсягом квот вважають 20 тис тонн. Минулого року український мед пройшов міжнародну сертифікацію і тепер відповідає вимогам міжнародного стандарту з харчової безпеки FSSC 22000. Це дозволить покращити його репутацію в очах імпортерів.

«У Франції український мед посідає третє місце за обсягами експорту, після іспанського та китайського, він має хорошу репутацію та цінується за якість», – сказав радник із питань сільського господарства посольства Франції в Україні Ніколя Перен.

Ринок США також перспективний. Усього 30% попиту там забезпечується власним виробництвом. Через це американський ринок надзвичайно конкурентний. Зокрема, активно змагаються за свою частку на ньому В’єтнам та Індія. Проте Україна не відстає і перебуває в лідерах.

«Українське бджільництво однозначно переживає період підйому. Проте, щоб цей успіх не став швидкоплинним, бджолярам і державі необхідно вдатися до системних кроків. Перші мають переходити на європейські стандарти виробництва, другі – почати захищати галузь. Враховуючи це, Торгово-промислова палата України спільно з бджолярами України,  за підтримки Посольства Франції в Україні та Київської обласної державної адміністрації,  проводить  цей форум», – сказав голова комітету АПК при ТПП України Олег Юхновський.

На думку учасників форуму, збільшенню виробництва меду сприяло б об’єднання пасічників у кооперативи. Бджільництво стає рентабельним починаючи із 100 бджолосімей. Крім цього, перехід на промисловий рівень потребує підвищення якості: зниження використання антибіотиків, перехід на безвощинне виробництво та припинення заготівлі незрілого меду. Ще один важливий фактор – впорядкованість бізнесу. ЄС вимагає, щоб при експорті меду можна було прослідкувати його походження аж до зазначення пасіки. Вся продукція має комплектуватися необхідними документами та стандартною тарою.

Презентації доповідачів

Теги: ТППУ, Бізнес-форум, АПК, комітет АПК, Медовий форум, мед

Анонси

Останні новини