Прийняті Кабміном нормативні акти щодо контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками є дуже обтяжливими для малого підприємництва

Комітет підприємців малого та середнього бізнесу при ТПП України на своєму черговому засіданні розглянув питання щодо ситуації, яка склалася в Україні у зв’язку з масовими перевірками суб’єктів малого і середнього підприємництва стосовно дотримання вимог законодавства про працю.

Нагадаємо, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення», передбачається проведення Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування спільних комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками; посилюється контроль над недобросовісними роботодавцями, що використовують незадекларовану працю.

Водночас, у зону ризику потрапили і добросовісні роботодавці, котрі не порушують трудове законодавство, вчасно і в повному обсязі виплачують заробітну плату, а також і ті, що використовують у своїй діяльності договори нетипової зайнятості – аутстафінгу, аутсорсингу або ж укладають договори з фізичними особами чи фізичними особами – підприємцями (ФОП).

Учасники засідання зазначили, що прийняття законодавчих актів, зокрема, введених у дію змін до статей 95, 96 і 265 Кодексу законів про працю України згідно з  Законом України № 1774-VIII, постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України призвело до значного звільнення найманих працівників і переведення їх у «тінь».

 «На тлі зменшення економічної активності та спаду купівельної спроможності громадян України, фактичного зниження рівня доходу підприємців запроваджено зміни в системі кадрового та бухгалтерського діловодства, які збільшують фінансово-адміністративне навантаження на малий і середній бізнес до неадекватного рівня. Відсутність чіткої, простої та прозорої позиції щодо переліку обов’язкових типових документів для ведення кадрового обліку (з коментарями та роз’ясненнями) призводить до збільшення кількості порушень і невідповідностей установленим нормам.

Аналіз процесів організації та ведення кадрового діловодства представниками малого та середнього бізнесу свідчить про неготовність підприємців до повноцінного виконання вимог статей 95, 96 КЗпП України. Ми вважаємо, що такі зміни потребують суттєвої підготовки підприємців та інформаційно-методичного супроводу з боку профільних фахівців органів виконавчої влади на місцях», – зазначив В’ячеслав Биковець, голова комітету малого та середнього бізнесу.

Найбільше обурення у законослухняних підприємців викликає те, що легальний малий бізнес де-факто прирівняли до державних і великих  підприємств та зобов’язали вести безліч кадрових і бухгалтерських документів, за неправильність ведення яких штрафні санкції сягають 10 мінімальних заробітних плат. За таких умов успішно може працювати лише нелегальний бізнес, який не перевіряється ні за яких обставин.

За результатами засідання було вирішено надіслати звернення з напрацьованими пропозиціями до органів державної влади.