ТПП України закликає прем'єр-міністра України взяти на особистий контроль питання розробки та ухвалення законопроєкту, необхідного для імплементації Директиви ЄС 2019/633

Про ситуацію з недобросовісними торговельними практиками у відносинах між виробниками й ритейлом доповідав Олександр Балдинюк, заступник голови Комітету, Голова Асоціації «Укркондпром».

Він наголосив, що у сфері торговельних відносин існує гостра потреба у впровадженні прозорих та справедливих правил:
 

«Співпраця з сучасними великими торговельними мережами, незважаючи на їхню важливу роль у розвитку торгівлі, через дисбаланс переговорної сили між ними (покупцями) та малими і середніми виробниками (постачальниками) надає рітейлерам величезну ринкову владу, дозволяючи диктувати умови співпраці, які суттєво відхиляються від добросовісної комерційної поведінки».

Ця проблема не є унікальною для України, у багатьох країнах світу запроваджено законодавчі обмеження недобросовісних торгових практик з боку торговельних мереж. Так, на рівні ЄС у квітні 2019 р. прийнято Директиву ЄС 2019/633, яка стала відповіддю на системні проблеми у сфері торговельних відносин, з метою гармонізації правил на внутрішньому ринку, захисту вразливих учасників ринку, забезпечення справедливих умов торгівлі та підвищення загальної ефективності агропродовольчого ланцюга.
 

«Використання недобросовісних торгових практик з боку торговельних мереж призводить до системного перекладання ризиків і витрат, пов'язаних з логістикою, маркетингом і споживчим попитом, якими повинна управляти мережа, на постачальника, що має серйозні економічні наслідки як для вітчизняних виробників, так і для економіки країни у цілому.», - наголосив голова комітету підприємців АПК при ТПП України Олег Юхновський.

Однією з найпоширеніших недобросовісних торгових практик є необґрунтовано тривалі терміни розрахунків. Середній термін розрахунків за проданий товар може сягати 72 днів і більше. В той же час, торговельні мережі отримують оплату від споживачів відразу після продажу. Це створює «касовий розрив», змушуючи виробників фактично надавати мережам безвідсотковий комерційний кредит. 

Такий стан справ призводить до тривалого дефіциту обігових коштів у виробників, особливо у МСП, що обмежує їхню здатність фінансувати поточну діяльність, закуповувати сировину, виплачувати заробітну плату, а також інвестувати в модернізацію обладнання та інновації. У результаті зростає імпорт харчових продуктів, про що свідчить суттєве зростання протягом останніх трьох років так званого «власного» імпорту торговельних мереж. При цьому закупівлю імпортної продукції вони здійснюють передплатою або оплатою акредитивом закордонним виробникам, тоді як вітчизняним постачальникам оплата може проводиться 30-180 днів. 

Крім стандартних умов договору, торговельні мережі вимагають від постачальників оплату за різноманітні «послуги», які часто не мають реального економічного обґрунтування. 

Загальна вартість зазначених платежів може становити 26-32% від вартості продукції, тоді як націнка самої мережі є меншою. Це є прихованою формою націнки, що суттєво знижує рентабельність виробництва та прибутки виробників, і, як наслідок, робить їх менш стійкими до економічних шоків та криз.

Недобросовісні торговельні практики мають негативний вплив на економіку України в цілому, та, зокрема в частині:

1. Загрози продовольчій безпеці: оскільки посилюють цінові шоки та зменшують обсяги виробництва в кризові періоди. Виробники, що опинилися під фінансовим тиском, не можуть ефективно нарощувати обсяги, що напряму шкодить продовольчій безпеці та економічній стійкості.
2. Обмеження конкуренції та посилення олігополізації: відсікають дрібних виробників від доступу до полиць, що посилює олігополізацію ринку. За даними на 2021 рік, питома вага торговельних мереж у загальних обсягах продажу продуктів складала понад 70%. Це призводить до обмеження вибору для споживача та відсутності стимулів для поліпшення якості.
3. Зниження інвестиційної привабливості агропродовольчої галузі: несправедливі умови співпраці роблять харчову та аграрну галузі непривабливими для інвестицій. Без інвестицій в модернізацію та інновації українське виробництво не зможе успішно конкурувати на європейському ринку, що загрожує втратою експортного потенціалу.

Гармонізація національного законодавства з нормами ЄС в частині  імплементації Директиви ЄС 2019/633 є критично важливою, дозволить створити справедливі та прозорі ринкові  умови у сфері взаємовідносин між агропродовольчим бізнесом та рітейлом, захистивши українських виробників, стимулюючи економічний розвиток нашої країни.

Наразі у Верховній Раді України зареєстровано низку законопроєктів, які мають на меті перенести положення зазначеної Директиви в українське законодавство. Проте, як свідчить аналіз їх положень, вони не повною мірою враховують вимоги Директиви ЄС 2019/633.

Зважаючи на викладене та за результатами обговорення, Комітет підприємців АПК при ТПП України звертається до Прем'єр-Міністра України з проханням взяти на особистий контроль питання розробки та ухвалення законопроєкту, необхідного для імплементації Директиви ЄС 2019/633 у повній мірі та визначити зазначену законодавчу ініціативу пріоритетною.
 

«Ми переконані, що спільні зусилля Уряду та бізнесу дозволять створити справедливі та прозорі умови для українських виробників, що зміцнить економіку країни, сприятиме її європейській інтеграції, а також позитивно вплине на споживачів через зниження цін на харчові продукти», - сказано у відповідному документі.