ТПП України закликає уряд врахувати пропозиції бізнесу й експертів у Національній стратегії доходів

Торгово-промислова палата України проаналізувала Національну стратегію доходів (НСД) до 2030 року, яка визначає напрямок податкових та митних реформ в Україні під час війни та після її завершення. За результатами розгляду, наголошуємо, що документ містить як корисні так і суперечливі для економіки пропозиції.

Зокрема, Національна стратегія доходів містить низку пропозицій які значно ускладнюють умови ведення бізнесу в Україні та формують стимули для перетворення Української юрисдикції на сіру зону, де відсутні стимули для приходу зовнішніх інвестицій та для розвитку бізнесу.

Враховуючи, що НСД була напрацьована без залучення представників бізнесу та фахової оцінки ризиків, вважаємо, що застосування/реалізація таких підходів призведе до зростання корупції, пригнічення економічного відновлення, тінізації економіки та ще більшої втрати економічно активних громадян. Саме тому низка пунктів НСД потребує перегляду:

• Скасування спрощеної системи оподаткування для аграрного сектору. За поточних умов, така ініціатива навпаки призведе до зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів. Згідно даних Мінагрополітики, наразі виробництво більшості с/г культур є абсолютно збитковим через радикальне здорожчання морської логістики. В той же час, аграрії продовжують платити фіксований податок (як плата за спрощений облік), а у випадку з податком на прибуток не сплатили б нічого. Як результат, у післявоєнні часи, скасування спрощеної системи має відбуватись одночасно  запровадженням дже зараз аграрії сплачують обов’язковий фіксований податок  Це призведе до втрати україинськими фермерами конкурентоспроможності порівняно з фермерами з інших країн, якщоякі вони не отримають аналогічні умови отримують значні  по дотаціям як в країнах ЄС (від 250 євро на гектар земель в обробітку).ї від своїх урядів та дешеві кредити.
• Впровадження прогресивної шкали ставок ПДФО. Ця пропозиція є контрпродуктивною, її реалізація призведе до зменшення стимулів до праці, ускладнення адміністрування податків та порушення принципу справедливості, збільшенню тіні.     
• Ускладнення умов для спрощеної системи оподаткування замість спрощення загальної системи оподаткування. Значна кількість суб’єктів господарювання, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, обрала цей шлях саме на користь простого ведення бізнесу і адміністрування, оскільки для малого та мікробізнесу складність податкового законодавства та значні ризики загальної системи оподаткування не є відповідною. Нововведення автоматично потягне за собою тінізацію економіки.
•  Підвищення акцизів на пальне. Сприятиме зростанню логістичних витрат усієї економіки та суттєвому підвищенню цін для громадян та бізнесу, що робить українську продукцію більш дорогою та менш конкурентоздатною на світовому ринку, в тому числі через складність логістичних шляхів через війну.
• Реформування спрощеної системи оподаткування (ССО), звузивши сферу її застосування шляхом виключення юридичних осіб, збільшення ефективних ставок податків до рівня загального режиму (19,5%) з одночасним ускладненням процедур дотримання податкового законодавства, обліку та звітності. Ці зміни зроблять ССО менш доступною для малого та мікробізнесу, що призведе до масової тінізації економіки та  зміну резидентства підприємців. Україна ризикує втратити інноваційні галузі, які виросли саме завдяки стимулам ССО. Фактично варто очікувати підняття базової ставки єдиного податку для підприємців, що надають послуги. Однак наразі НСД не визначила її можливий розмір. Не зважаючи, на певні політичні заяви, безпосередньо НСД не зафіксувала, що для визначення ставки оподаткування доходів буде братись безпосередньо польській досвід чи якась інша конкретна модель. Водночас спрощена система тепер не буде включати в себе сплату податку на додану вартість. Однак НСД не закріпила перегляд ( підвищення) порогового значення для реєстрації платником ПДВ. 
• Пропозиції НСД щодо оподаткування доходу фізичних осіб. Зазначається, що відсутні положення про стимулювання приватних інвестицій фізичних осіб.  НСД не передбачила жодних положень щодо зменшення  рівня податкового навантаження на заощадження та відповідно підвищення рівня приватних інвестицій у національний ринок капіталу. В цій частині потребує покращення оподаткування опціонів для працівників Дія Сіті ( в частині забезпечення їх оподаткування лише у випадку подальшої реалізації чи отримання ринкової вартості). Також, необхідно забезпечити податкові стимули для приватних інвесторів у випадку здійснення реінвестицій у капітал національних компаній.
• Надання повноважень ДПС накладати арешт на рахунки (майно) та блокувати їх до повного погашення податкового боргу без рішення суду. Такий підхід несе значні корупційні ризики та порушує принцип презумпції невинуватості. Формує прецедент поширення практики блокування бізнесу через блокування податкових накладних на всіх громадян України. Більш того, це значно погіршить інвестиційний клімат України, що призведе до занепаду економіки.
• Отримання органами ДПС повного доступу до інформації про обсяг та обіг коштів всіх платників податків, зокрема й фізичних осіб, на їх рахунках у банках (без рішення суду та кримінальних проваджень). Протирічить практиці ЄС, створює значні корупційні ризики та призведе до порушення приватності.
• Відсутність якісних індикаторів черговості реалізації етапів НСД. Це ускладнить моніторинг виконання стратегії та оцінку її ефективності.
• Концентрація зусиль виключно на підвищення доходів бюджету, без оцінки втрат зростання економіки.
• Відсутність в Національній стратегії чітких положень щодо кадрового перезавантаження та підходів до мотивації працівників таких державних органів як ДПС, ДМС, БЕБ та підвищення довіри до цих органів з боку платників податків, викорінити корупційні прояви у цих структурах.

На думку українського бізнесу, реалізація цих положень негативно вплине на економічний та інвестиційний клімат країни, економічне відновлення України. Надскладне та недружнє до бізнесу податкове законодавство не здатне обслуговувати ослаблену війною економіку та сприяти швидкому економічному відновленню. Спрощена система оподаткування розглядається в Національній стратегії виключно як джерело доходів бюджету, а не зайнятості населення. Розширення дискреційних повноважень контролюючих органів, ускладнення адміністрування, спровокує ще більш агресивну модель взаємодії органів ДПС з платниками податків. НСД-2030 створює черговий перерозподіл організаційної структури та штатних розписів. Подібний підхід не забезпечить довіри до контролюючих органів.

Україна потребує простих та справедливих правил оподаткування, які будуть запроваджуватися прозоро. Закликаємо мінімізувати дискрецію та викорінити практику презумпції вини у податковому та митному адмініструванні. Це створить комфортне середовище для швидкого відновлення економіки.

В той же час НСД містить і низку важливих для реалізації пунктів, які представники бізнесу очікують багато років, які необхідно реалізувати якнайшвидше, зокрема: 

•     Мінімізація корупції: податкова та митна служби мають вжити заходів для запобігання корупції, зокрема, впровадити антикорупційні програми, підвищити прозорість своєї діяльності та посилити контроль за роботою.
•     ІТ: всі інформаційні ресурси, пов'язані з управлінням державними фінансами, будуть об'єднані на рівні Міністерства фінансів та адмініструватися незалежною ІТ-установою, що сприятиме підвищенню прозорості та ефективності управління державними фінансами.
•     Інтеграція з ЄС: Україна буде інтегрована з європейськими системами оподаткування. У перспективі це має спростити та удосконалити адміністрування податків та зборів в Україні.
•     Адміністрування ПДВ: оподаткування ПДВ в Україні буде приведено у відповідність до законодавства Європейського Союзу. Реалізація зазначеного має спростити та удосконалити адміністрування ПДВ в Україні.
•     Митниця: Україна буде обмінюватися попередньою митною інформацією з іншими країнами, що покращить митне адміністрування та сприятиме боротьбі із сірим імпортом. 

Торгово-промислова палата України закликає Кабінет Міністрів та народних депутатів України організувати інклюзивний процес обговорення Національної стратегії доходів, за участі експертів та бізнес асоціацій, надати економічне обгрунтування зазначених у зверненні пунктів Стратегії та врахувати пропозиції українського бізнесу. За підсумками обговорень та розрахунків - переглянути Нацстратегію у низці пунктів та ухвалити Кабінетом Міністрів оновлену якісну редакцію НСД.

З повагою,
ТПП України