Україні потрібна нова індустріалізація!

На сьогоднішній день в Україні триває процес деіндустріалізації. Так, частка переробної промисловості в структурі ВВП знизилась із 17,4% у 2008 р. до 12,0% у 2016-му, частка зерна і руди в товарному експорті збільшилась із 11,9% у 2010 р. до 25,6% у 2015-му.

Україна зменшила до критичних розмірів частку високотехнологічних виробництв, фактично скоротивши до нуля попит на власні науково-дослідні та прикладні розробки та розвиток трансферу технологій. Фінансовий ресурс, пропонований національною банківською системою, залишається надто дорогим (у листопаді 2017 р. ставка гривневих кредитів для бізнесу підвищилась із 14,2% до 15,3%).

«Завданням держави номер один є модернізація та розвиток переробної промисловості. Україна повинна зарекомендувати себе як країна, що продукує й експортує товари, вироблені на основі власних розробок. Наша держава здатна стати привабливим виробничим майданчиком для вітчизняних і глобальних компаній. Варто сконцентруватися на переробній промисловості та виробничих кластерах, енергоефективності, модернізації інфраструктури, сільському господарстві, ІТ-секторі та переробці відходів. Ми можемо значно наростити експорт до країн Євросоюзу, зокрема замінивши Китай в їх зовнішньому імпорті», – сказав Володимир Власюк, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза», голова комітету з питань промислової модернізації при ТПП України.

Існуючий на сьогодні набір окремих стратегій, зокрема підготовлених зовнішніми експертами, є нескоординованим і необ’єднаним одним планом. Тому конференція має на меті зробити свій внесок у формування такої національної економічної політики – обговорити в широкому експертному середовищі ключові проблеми, виклики, можливості та перспективи нової індустріалізації в Україні.

«Перш ніж розробляти і реалізовувати стратегію промислової політики, потрібно проаналізувати збиткі та труднощі кожної галузі промисловості й їх основні тенденції. Ми повинні розуміти, що держава не буде керувати процесом індустріалізації від початку до кінця. Ділова спільнота, промисловці, експортери й усі стейкхолдери мають взяти на себе відповідальність за цей процес. Потрібно об’єднатись і створити коаліцію, яка на основі  свого досвіду та компетенції буде керуватись фундаментальними знаннями стосовно всіх галузей промисловості та відповідних ринків» –  сказав Шевкі Аджунер, директор Представництва ЄБРР в Україні.

На жаль, занадто вузький фіскальний простір, відсутність достатньої кількості грошей у фінансовому та банківському секторах, наявність великого державного боргу є значними бар’єрами для проведення нової індустріалізації. Проблемою є макрофінансові та інституційні обмеження для модернізації промисловості України, нестабільна ситуація у політиці тощо. Для успішної нової індустріалізації потрібна підтримка Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Крім того, через значний рівень еміграції  Україна  втрачає якісний людський потенціал, а це стоїть на заваді переходу до нової індустріалізації.

«Зміст промислової політики − це усунення бар’єрів і одночасне створення системних переваг для виробництва української продукції. Законопроект «Купуй українське, плати українцям» − це стратегічно виграшна модель для нашої країни, і дискусія навколо нього є світоглядною: чи залишиться Україна на узбіччі європейської цивілізації і буде постачальником сировини, робочих рук і талантів, грошей в інші країни, чи ми станемо виробником і інноватором і підемо шляхом справжньої євроінтеграції», – підкреслив Віктор Галасюк, голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

Учасники заходу доручили ТПП України надіслати Резолюцію конференції Кабінету Міністрів України.

Цитати спікерів:

Валерій Ге́єць, доктор економічних наук, професор, академік НАН України: «Думка про те, що нам допоможуть закордонні країни, є хибною. Без промисловості, без індустріального розвитку Україна розвиватиметься за сценарієм великого корпоративного сектора аграрної економіки і, на превеликий жаль, перебуватиме у повній технологічній залежності»

Володимир Лепушинський, заступник директора  департаменту – начальник управління департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ: «Гроші не працюють там, де є великі ризики, де є монополізовані ринки, де є корупція, проблеми з судовою системою. Ми повинні створювати клімат для інвесторів, незалежно від того, є вони вітчизняними інвесторами чи закордонними»

Олександр Черних, директор департаменту промислової політики МЕРТ: «Наразі Міністерство економіки розробляє стратегію розвитку промисловості. Модернізація промислового виробництва, підтримка промисловості на регіональному рівні, підвищення ресурсоефективності промисловості є основними завданнями політики промислового розвитку. Ми виділяємо також і інші важливі інструменти, яких не вистачає в Україні. Це і залучення інвестицій, і спрощення ведення промислової діяльності, і розвиток інфраструктури якості для усунення технічних бар’єрів, і створення умов для розвитку конкуренції у промисловості, і підготовка професійних кадрів. Важливими інструментами також мають бути:  сприяння цифровізації промисловості та розвиток промислової кооперації – створення кластерів тощо»,

Владислав Зимовець, заввідділом фінансів реального сектора ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»: «Наявність величезного державного боргу призводить до катастрофічного вичерпання потенціалу банківського сектора економіки. Україна не має внутрішніх ресурсів для фінансування цього боргу. Для нової індустріалізації це є серйозною перешкодою»

Леонід Козаченко, голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України: «Наявність політичної еліти з відповідним досвідом і державної стратегії, що визначатиме план дій фіскальної, монетарної політики та банківського сектора, є важливою передумовою для реалізації нової індустріалізації. Державі наразі необхідно комплексне реформування системи державного управління. Стратегія державної політики є також одним із інструментів здійснення нової індустріалізації в Україні. Програма стратегії державної політики повинна обов’язково бути узгоджена з представниками української бізнес-спільноти»