(044) 584-28-24  
м. Київ, вул. Велика Житомирська, 33

Векселі повинні стати ефективним інструментом доступу до кредитних ресурсів для малого та середнього бізнесу

27.03.2018

ТПП України ініціювала вирішення однієї з найважливіших проблем малих і середніх підприємств в Україні.

Можливості  використання нових  ефективних засобів для розвитку МСП, зокрема цивілізованих вексельних  розрахунків і регуляторних інструментів для захисту інтересів малого бізнесу, обговорювали сьогодні на засіданні круглого столу в ТПП України. Круглий стіл пройшов за участю двох громадських рад − при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі  України та при Державній регуляторній службі України.

Використання векселів сприятиме вирішенню однієї з головних проблем МСП − доступу до фінансування в умовах тотального дефіциту обігових коштів і дорожнечі кредитів шляхом забезпечення МСП додатковими ліквідними оборотними коштами (векселі, авальовані банками) за ціною, яка в 3−5 разів нижче вартості кредитів.

«ТПП України регулярно порушує важливі питання щодо  малого та середнього бізнесу України. Ми спільними зусиллями шукаємо й обговорюємо ефективні інструменти для розвитку підприємств. Ця тема, безперечно, є ключовою для Торгово-промислової палати України. Ми зацікавлені у розвитку бізнесу наших членів, а також малого та середнього бізнесу України в цілому, і завжди беремо активну участь у  формуванні пропозицій щодо вдосконалення законодавства в цій сфері. Тому пошук ефективних інструментів для розвитку малого та середнього бізнесу є надзвичайно актуальним. Сьогодні ми отримали можливість ознайомитися з новими пропозиціями на цю тему і спільно обговорили і висловили свої побажання та зауваження», – сказав Михайло Непран, перший віце-президент Торгово-промислової палати України.

Учасники круглого столу відзначили, що вексельний ринок України дуже зарегульований.  Україна приєдналася до Женевських вексельних конвенцій у  липні 1999 р., але ці конвенції досі не імплементовані належним чином. Якість законодавства дуже низька: є норми, що суперечать європейському праву та містять корупційну складову. Крім того, ринок не прозорий – немає статистики Держстату про видані векселі, інформація про опротестовані векселі та виконавчі написи на них є закритою, статистика НБУ щодо операцій банків із векселями не є публічною, НКЦПФР статистику по векселях на фондовому ринку має, але не коментує. Інфраструктура відсутня. Крім того,  вексельна грамотність учасників вексельного ринку вкрай низька. Бізнес, особливо МСП, не використовує активно векселі, незважаючи на тотальний дефіцит обігових коштів, відсутність доступу до фінансів і високу вартість кредитних ресурсів. Це значною мірою пов’язано зі ставленням податкових органів до векселів і часто безпідставним тиском на платників податку.

Головні законодавчі, фінансові та регуляторні ризики, закладені у ст. 14 Податкового кодексу, мають некоректні і навіть хибні визначення термінів. Навіть коректні норми Кодексу часто викривляються неграмотним тлумаченням податківців.

За результатами обговорення учасники круглого столу дійшли думки, що забезпечення бізнесу дешевими обіговими коштами є одним із найважливіших завдань для розвитку економіки країни і потребує негайного та комплексного вирішення.

«Активізація використання векселів бізнесом, зокрема МСП, сприятиме розвитку економіки за рахунок невикористаних повною мірою внутрішніх ресурсів й одночасно вирішить ще низку проблем, зокрема зниження загального обсягу дебіторсько-кредиторської заборгованості країни, що важливо для експортерів, а також покращення інвестиційного клімату» − зауважила Тетяна Рудненко, голова правління, голова експертної ради ГО «Агентство з розвитку вексельного ринку» (ABMD).

Окремо зазначалось, що для захисту інтересів малого та середнього  бізнесу (зокрема прав вексельних кредиторів) необхідно наполягати на обов’язковому використанні органами влади регуляторних інструментів при введенні регуляторних актів.

«Важливим питанням також є обрахунок витрат МСБ на виконання вимог держави. Саме зменшення цих витрат  є головним завданням органів влади та асоціацій, які представляють інтереси бізнесу. Я закликаю обидві ради − при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України та при Державній регуляторній службі України пильно моніторити контролюючі заходи й у разі виявлення порушень повідомляти про це», – підкреслила Ксенія Ляпіна, голова Державної регуляторної служби  України.

Під час круглого столу було продемонстровано нові можливості для захисту інтересів малого бізнесу та посилення впливу бізнес-асоціацій (громадськості в цілому) на прийняття регуляторних рішень за допомогою М-тесту. Він є калькулятором адміністративного навантаження, визначення корупційних ризиків, оцінки впливу регуляторних актів на конкуренцію, реєстру відстежень результативності регуляторних актів. 

Заради забезпечення сприятливих умов для малого бізнесу в Україні учасники круглого столу підтвердили свою готовність до активної та системної співпраці, до конструктивного діалогу і прийняли  рішення звернутися до прем’єр-міністра України В. Гройсмана  з проханням  доручити центральним органам виконавчої влади опрацювати ініціативи, викладені в рекомендаціях, та вжити відповідних заходів для втілення їх у життя.

Презентації

 

Теги: ТППУ, круглий стіл, МСБ