Від «презумпції злої волі» до «податкової» довіри: Результати власного розслідування бізнес-омбудсмена щодо податкових перевірок

До заходу приєднались представники провідних бізнес-асоціацій, серед яких Американська торговельна палата, Європейська Бізнес Асоціація, Український союз промисловців та підприємців, Торгово-промислова палата, Спілка українських підприємців та Федерація роботодавців України.

Команда Ради бізнес-омбудсмена, ґрунтуючись на статистиці звернень підприємців щодо оскарження результатів податкових перевірок за останні сім років, а також статистиці і звітах органів ДПС, дослідила як вплив податкових перевірок на бізнес-середовище, так і результати для держави в розрізі надходжень до бюджету.

Так, Рада з’ясувала, що 99+% податкових надходжень забезпечуються саме за рахунок добровільної сплати податків, частка ж надходжень від донарахувань, визначених в результаті перевірок, за останні 6 років не досягала і 1%.

Тим не менш, словосполучення «податкова перевірка» наганяє жах на підприємців.

За спостереженнями РБО, бізнес та професійна спільнота сприймають податкові перевірки як фіскально-каральний інструмент держави, який додатково підриває довіру між платниками та державою.

Згідно з дослідженнями Ради, рівень довіри до центрального апарату ДПС складає 19%, тоді як до регіональних податкових органів - 13%.

«Генерування щороку десятків тисяч вкрай формалістичних і зачасту недостатньо обґрунтованих висновків податкових перевірок, значна частина яких не встоює після років у судах, створює адміністративну, правоохоронну, юридичну і судову метушню, яка суттєво не збільшує податкові надходження в Україні. Такий підхід створює невиправдані обтяження для українського бізнесу, пов’язані із захистом в межах адміністративних і судових процедур, відбираючи час у керівників та оборотний капітал у підприємств, який міг би бути більш вдало використаний для досягнення цілей воєнного часу і повоєнного відновлення. І, що навіть гірше, це продовжує підривати довіру між платниками податків та податковими органами, яку Нацстратегія прагне відновити», – зазначив бізнес-омбудсмен Роман Ващук.

Геннадій Чижиков, президент ТПП України Геннадій Чижиков: «Вести бізнес в Україні дорого. Однак 99% компаній вчасно і чесно сплачують податки, попри війну. І при цьому все більше потерпають через наростання фіскального тиску. Бізнес, зокрема члени спільноти ТПП України, вважають несправедливим, що через мізерний процент порушників – до усіх підприємців застосовують «презумпцію злої волі». Серед причин такого дисконнекту – відсутність постійного керівництва ДПС, як на центральному, так і на регіональному рівні. Продовжуємо спільну роботу для зміни податкового підходу до бізнесу й формування «податкової» довіри між державою та бізнесом»

 

Катерина Глазкова, виконавча директорка СУП: «Ми у СУП теж відчуваємо занепокоєння бізнесу у взаємовідносинах з Державною податковою службою України. Тому ми підтримуємо попередні рекомендації Ради бізнес омбудсмена щодо реалізації принципу «Consult First», який передбачає спочатку консультування та допомогу бізнесу, а лише після цього перевірку та покарання, запровадження прозорих та публічних КРІ для податкової служби та необхідність підвищення довіри бізнесу до органів ДПС».

«Найбільшою проблемою залишається непрозорість прийняття органами ДПС податкових повідомлень-рішень за результатами проведених перевірок, відсутність показників ефективності контрольно-перевірочної роботи, що дозволяє органам ДПС маніпулювати відповідними статистичними даними, вводячи в оману всіх користувачів цієї інформації завищеними показниками донарахувань податків та штрафних санкцій. Необхідно змінювати філософію відносин між платниками податків та органами ДПС, перетворюючи податкову службу на консультаційний, а не каральний орган. Для цього треба кардинально змінити принципи їх роботи та принципи побудови їх взаємовідносин з платниками податків, переводячи такі взаємовідносини на іншу концептуальну основу – засади свободи, гуманізму, прав людини тощо», - зауважила віцепрезидент УСПП з питань податкової політики Юлія Дроговоз.

«Незмінним протягом років пріоритетом бізнесу залишається передбачувана, справедлива, рівна та прозора податкова політика. Крім того, за результатами нашого останнього опитування бізнес-спільнота визначила одним із важливих напрямів роботи на 2024 рік забезпечення безперервності діяльності компаній під час воєнного стану. З цією метою ми відслідковуємо та адресуємо до відповідних стейкхолдерів проблемні питання бізнесу, у тому числі щодо проведення податкових перевірок. Ми вдячні команді Ради бізнес-омбудсмена за проведене дослідження та висвітлення важливих для прозорого бізнесу практичних аспектів проведення податкових перевірок», - наголосила Оксана Швець, Керівник напрямів «Оподаткування», «Митна політика» Американської торговельної палати в Україні.

Підтримала позицію РБО щодо податкових перевірок і Федерація роботодавців України На думку Дмитра Олійника, Голови ФРУ: «Оприлюднені результати розслідування бізнес-омбудсмена щодо податкових перевірок повністю співпадають з оцінкою проблем бізнесу, пов’язаних із контрольно-перевірочною роботою податкових органів, з боку Федерації роботодавців України. Зокрема, нас, безумовно, непокоїть вал безпідставних донарахувань з боку податківців, який призводить до надзвичайного перезавантаження судів, змушує відволікати на спори з приводу донарахувань час та ресурси суб’єктів господарювання. Ситуація, при якій податківці надуванням показників донарахувань лише створюють проблеми і платникам податків, і державі (хоча б через необхідність фінансувати діяльність судів та самих податкових органів, спрямовану на розгляд беззмістовних та безглуздих спорів), не є нормальною та потребує виправлення».

Враховуючи результати обговорення і консультації з галузевими експертами, бізнесом і стейкхолдерами, у звіті Рада окреслила низку ідей, які можуть позитивно вплинути на ефективність податкових перевірок та сприяти побудові партнерських відносин між бізнесом та державою.

Ключем до цього є встановлення стратегічного показника рівня добровільного узгодження донарахованих грошових зобов'язань завдяки комплексу заходів, вжитих державою.

Завантажити звіт з результатами власного розслідування за посиланням.