РЕКОМЕНДАЦІЇ ТПП УКРАЇНИ ЩОДО ПОСИЛАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ, НЕПЕРЕДБАЧУВАЛЬНІ, НЕВІДВОРОТНІ ОБСТАВИНИ  ТА ЗАСВІДЧЕННЯ ФОРС-МАЖОРНИХ ОБСТАВИН (ОБСТАВИН НЕПЕРЕБОРНОЇ СИЛИ) В ПЕРІОД ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

ТПП України аналізуючи  практику застосування поняття форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в період військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», вважає за доцільним звернути увагу на наступне.

ТПП України діє на підставі Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 року №671/97-ВР (далі - Закон України №671/97-ВР), інших законів та нормативно-правових актів, Статуту ТПП України. 

Засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Торгово-промисловою палатою України є однією з її функцій, передбачених Статутом ТПП України та  Законом України №671/97-ВР.

ТПП України підтверджує, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, відповідно до Указів Президента України  «Про введення воєнного стану в Україні» та її наслідки з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб, що авжеж можуть унеможливлювати у встановлений термін виконання своїх зобов’язань.

Однак, важливо розуміти, що сам по собі факт існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) не звільняє автоматично від відповідальності за невиконання зобов’язань передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. 

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського  правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тобто, сторона (суб'єкт господарської діяльності та/або фізична особа), яка порушила зобов'язання за умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів, повинна довести, що це порушення сталося внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Авжеж, в умовах військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану та існуючих наслідків, на жаль, з якими стикається наша країна кожного дня, самим актуальним та доречним залишається вносити зміни до договорів (контрактів), та передбачати можливі складнощі, можливі ризики на території України при виникненні нових зобов’язань за умовами договорів, контрактів, угод, законодавчих чи інших нормативних актів.

При цьому слід звертати увагу, що відповідно до діючого законодавства України єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) був та є Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат), виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою нею регіональними ТПП.

Враховуючи зазначене, у разі неможливості врегулювання спірних питань щодо порушених зобов'язань внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, відповідно до Указів

Президента України  «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, ТПП України рекомендує, обов’язково звертатися до ТПП України або уповноваженої нею регіональної ТПП за отриманням відповідного Сертифіката дотримуючись встановленого порядку. 

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року за №44(5), із змінами та доповненнями. 

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. При цьому, тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладений на заявника.

За результатами розгляду заяви і наданих до неї документів, які  мають свідчити про надзвичайність, непередбачуваність, невідворотність (непереборність) обставин та причинно-наслідковий зв'язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов’язань, за наявності підстав, уповноважена особа ТПП України або регіональної ТПП приймає рішення щодо можливості засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).      

При цьому зазначаємо, що наявність Сертифіката не звільняє від виконання зобов'язання, а звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язання. Сертифікат про форс-мажорні обставини не є актом державного органу, який спричиняє виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків у будь-якої сторони. У разі судового процесу такий документ буде додатковою гарантією. Тому, Сертифікат, передусім, може бути використаний, як належний доказ у суді.