Комітет підприємців малого та середнього бізнесу при Торгово-промисловій палаті України ухвалив рішення щодо проекту Закону України «Про захист персональних даних».
Врахувавши ймовірні ризики і витрати для бізнесу, закладені авторами проекту Закону України «Про захист персональних даних» комітет 16 вересня 2021 року ухвалив рішення: даний законопроект «не відповідає принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності і на даному етапі є недоцільним».
Також Комітет звернувся до Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова з проханням про суттєве доопрацювання законопроекту.
Аналіз документу показав, що його впровадження в запропонованій редакції призведе до істотних ризиків при застосуванні, особливо в питаннях відповідальності та державного нагляду (контролю). Це загрожує зупинкою процедур бізнес-безпеки, використанню відкритих даних, доступних нині в державних реєстрах і в аналітичних системах.
За словами голови Комітету малих і середніх підприємців при ТПП України Вячеслава Биковця, під час розробки даного законопроекту парламентом не було проведено жодних консультацій з представниками бізнесу.
«Участь бізнесу у розробці законопроекту зробила б його більш релевантним українським реаліям. В ЄС законодавство в сфері захисту персональних даних (GDPR) розробляли й узгоджували 10 років. А перехідний період тривав ще 2 роки. В Україні, на жаль, перехідний період не передбачено. Цей проект закону «Про захист персональних даних» (№ 5628) вийшов сирим та недоопрацьованим», - наголосив Биковець.
У бізнес-спільноти виникли застереження щодо нечіткості визначення поняття «персональних даних», запровадження штрафів та санкцій (150 млн гривень або 8% від річного обігу кампанії) та передбаченого законопроектом створення «Уповноважного органу» щодо здійснення державного контролю у сфері захисту персональних даних.
На переконання представників Комітету підприємців малого та середнього бізнесу при ТПП України, ухвалення даного законопроекту ускладнить роботу українського бізнесу і не позначиться на безвізовому статусі України з ЄС.
Українські кампанії, які працюють на європейському ринку, впроваджують всі необхідні процедури щодо захисту персональних даних на рівні з європейським бізнесом.
Як свідчить практика, для українського суспільства запит на використання відкритих даних та доступу до публічної інформації більш актуальний, ніж посилення захисту персональних даних.