м. Київ, вул. Велика Житомирська, 33

Ксенія Ляпіна: у 2017 році кожен сьомий проект регуляторних актів, що надходили на погодження до ДРС, був спрямований на лібералізацію бізнес-клімату

05.02.2018

Під час круглого столу «Державна політика щодо малого бізнесу України 2018: виклики та очікування», який пройшов у ТПП, представники бiзнесу та бiзнес-асоцiацiй обговорили безлiч питань – вiд необхiдностi компенсаторних заходiв при введеннi регулювань до важливостi збереження спрощеної системи оподаткування.

 «Малий і середній бізнес є основою економіки будь-якої держави. Це аксіома. ТПП України завжди робить усе можливе для того, щоб достойно представляти інтереси підприємців на всіх рівнях. Ми не забуваємо, що представники МСБ є фундаментом нашої Палати – вони становлять більше 85% її членського складу», – зазначив президент ТПП України Геннадій Чижиков.

До уваги учасників обговорення своє дослідження «Аналітична оцінка стану та проблем малого бізнесу в Україні» презентував Дмитро Ляпін. За його словами, за наявних у світі викликів щодо суттєвого очікуваного скорочення робочих місць у світовій економіці у наступні двадцять-тридцять років малий бізнес стане тим інструментом, який забезпечить робочими місцями працездатне населення. Тобто, у найближчий період малий бізнес (вірогідніше – мікро-бізнес у форматі самозайнятих осіб) має створити декілька сотень тисяч робочих місць.

«Це може бути вирішено лише за реалізації декількох суттєвих змін у державній політиці. По-перше, аби малим бізнесом могла займатись пересічна людина з середньою освітою, державні регуляції мають бути їй зрозумілими та такими, що можуть бути виконані без свідомих помилок. На сьогодні державні регуляції в Україні цим принципам не відповідають. Практично будь-яка державна регуляція є такою, яку неможливо виконати суб’єкту малого бізнесу без помилок, і, відповідно, будь-який суб’єкт малого бізнесу перебуває у стані постійного ризику штрафних санкцій. Тому в державну політику мають бути вбудовані принцип і відповідні інструменти, що унеможливлять складні регуляції для малого бізнесу. По-друге, щоб малий бізнес міг охопити необхідну кількість людей, які будуть вивільнені внаслідок поширення штучного інтелекту,  бажано, щоб бізнес-клімат у країні був сприятливим для самостійної економічної діяльності. У противному разі людина очікуватиме від держави відповідної та довготривалої допомоги, а прогноз щодо загальної кількості людей, які втратять робочі місця до 2050 року, у свою чергу, дозволяє зробити припущення, що не лише очікувати, а й активно вимагати. При цьому ризик суттєвого збільшення акцій громадської непокори істотно зростає», – зазначив Дмитро Ляпін.

Голова ДРС Ксенія Ляпіна розповіла учасникам круглого столу про проведений аналіз якісного наповнення наданих до ДРС М-тестів. Він засвідчив недостатній рівень усвідомлення важливості врахування інтересів малого бізнесу.

Так, розробники проектів регуляторних актів, здійснюючи розрахунки витрат суб’єктів господарювання на виконання вимог регулювання, не співвідносять розмір цих витрат із можливими вигодами від впровадження регулювання, що унеможливлює об’єктивну оцінку адекватності та доцільності проекту регуляторного акта.

Крім того, відсутня практика застосування коригуючих (пом’якшувальних) заходів для малого підприємництва при запровадженні нових регулювань.

У 2017 році жодним регуляторним органом не було запропоновано дієвих пом’якшуючих заходів для суб’єктів малого підприємництва з метою вирівнювання питомої вартості адміністративного навантаження між суб’єктами великого, середнього та малого бізнесу, що фактично нівелює мету проведення М-тесту.

«За результатами аналізу ДРС встановлено, що проектами регуляторних актів, до яких розробниками готувався М-тест, передбачалося запровадження додаткових витрат для суб’єктів малого підприємництва на 1,2 млрд грн. При цьому, жоден М-тест не містив дієвих коригуючих заходів, за допомогою яких витрати малого бізнесу можна було б зменшити», – зазначила Ксенія Ляпіна.

Разом із тим, ДРС було зупинено впровадження додаткових витрат для суб’єктів малого підприємництва на 330 млн грн шляхом прийняття рішень про відмову у погодженні відповідних проектів регуляторних актів.

Водночас, за словами голови Державної регуляторної служби, у 2017 році чимало проектів регуляторних актів (кожен сьомий), що надходили на погодження до ДРС, були спрямовані на дерегуляцію господарської діяльності та лібералізацію бізнес-клімату.

Окремо слід зазначити, що сумарна прогнозна вигода в частині спрощення адміністративних процедур у разі реалізації зазначених проектів була оцінена розробниками у майже 194 млн грн.

Ксенія Ляпіна також ознайомила присутніх із результатами впровадження оновленої методології проведення аналізу впливу розроблених проектів регуляторних актів у 2017 році.

Нагадаємо, М-тест – один із аспектів оцінки ефективності проекту регуляторного акта. Він дозволяє виміряти вплив регулювання на суб’єктів малого підприємництва, оцінити витрати, які вони понесуть через впровадження регулювання, та, як наслідок, розглянути можливість застосування компенсаторних механізмів для малого бізнесу. М-тест проводиться у випадках, коли питома вага суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких поширюється регулювання, перевищує 10 відсотків.

Під час круглого столу йшлося також про результати впровадження постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 р. № 231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій». З цього питання виступив представник Союзу ювелірів України Дмитро Видолоб.

Він наголосив на тому, що постанова КМУ № 231 не досягла мети і не досягне у майбутньому. Натомість її дія призводить до надмірних додаткових витрат суб’єктів малого підприємництва, які не мають жодних компенсаторних механізмів.

За його словами, документ прийнято шляхом маніпуляцій у редакції, не погодженій Державною регуляторною службою, як уповноваженим органом, що не могло не обурити підприємців, які з квітня 2017 року оскаржують цю постанову в порядку адміністративного судочинства.

«Незабаром мине рік із дня її прийняття. Відповідно, має бути оприлюднений звіт про відстеження результативності цього регуляторного акта. За даними Державної регуляторної служби, постанова не відповідає принципам доцільності, передбачуваності, ефективності й адекватності державної регуляторної політики, а відтак має бути розпочата процедура її перегляду. З огляду на це та з метою встановлення реальних, а не декларативних партнерських відносин між владою та малим підприємництвом, пропонуємо Кабінету Міністрів України скасувати постанову від 16.03.2017 р. № 231», – зазначив  Дмитро Видолоб.

Також він закликав припинити наступ на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та спроби на рівні законів України розширити сферу обов’язкового застосування РРО за рахунок малого бізнесу.

Зокрема, законопроект № 7142 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг» у новій редакції передбачає не тільки розширення сфери обов’язкового застосування РРО, ведення обліку товарних запасів і запровадження нових штрафних санкцій для підприємців, а й скасування права на спрощену систему оподаткування для деяких видів діяльності, зокрема для оптової торгівлі ювелірними виробами (крім торгівлі виробами власного виробництва).

Представник Союзу ювелірів України запропонував народним депутатам України – співавторам законопроекту № 7142, відкликати його з Верховної Ради України, а українському парламенту у разі розгляду зазначеного законопроекту – відхилити його.

Дмитро Видолоб  наполягає, аби висловлені пропозиції щодо постанови КМУ № 231 і законопроекту № 7142 були включені до доопрацьованого тексту резолюції круглого столу, відповідно до якої звернення усіх зацікавлених громадських організацій та асоціацій мають бути направлені до Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, депутатських фракцій і груп, парламентських комітетів, народних депутатів України – співавторів нищівного для дрібних підприємців законопроекту.

Про наслідки прийняття проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)» розповів голова Громадської ради при ДРС Сергій Доротич.

Мінекономрозвитку не враховано витрати бізнесу на оплату комісії банківським установам  за проведення операцій через POS-термінал, так званий торговельний еквайрінг, який становить у середньому 2% від суми операції; не точно визначено кількість суб’єктів господарювання, на  яких поширюватиметься дія проекту постанови Кабінету Міністрів України; не вірно розраховано часові витрати бізнесу на оренду (придбання) платіжних пристроїв та/або сервісів для приймання електронних платіжних засобів; не враховано витрати бізнесу на передачу інформації дротовими каналами зв’язку/бездротовими каналами зв’язку та технічне обслуговування POS-терміналів; не враховано витрати мікропідприємців, (ФОП, 1-ша група) на відкриття й обслуговування розрахункового рахунку в банківській установі.

Голова Громадської ради при ДРС також наголосив, що проектом постанови відміняється моніторинг розмірів комісійних винагород, установлених банками за операціями, здійсненими з використанням спеціальних платіжних  засобів,  і розмірів міжбанківських комісій, установлених платіжними організаціями. Зазначений проект скасовує чинну постанову КМУ від 29.09.2010 р. № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів», пунктом четвертим якої передбачено такий  моніторинг і вжиття заходів Антимонопольним комітетом у разі необґрунтованого підвищення комісійних винагород.

«Проект постанови суперечить принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: доцільності, адекватності, ефективності, збалансованості та не враховує громадської думки. Ми просимо вжити заходів для недопущення прийняття економічно недоцільного та неефективного регуляторного  акта, яким пропонується суттєво збільшити витрати малого та середнього бізнесу під час ведення господарської діяльності і який наражає підприємців України на серйозні фінансові ризики», – зазначив Сергій Доротич.

Члени Громадської ради при ДРС Олександр Красовський та Олександр Плiва розповіли  учасникам засідання про проведення інвестиційного конкурсу «Комплекс заходів з благоустрою та облаштування зупинок громадського транспорту у м. Києві».

«Підготовка до проведення цього інвестиційного конкурсу тривала більш ніж півтора року й є показовим прикладом того, до чого призводить порушення основних принципів державної регуляторної політики. Уникаючи публічних обговорень передпроектних пропозицій, непрозоро, без жодної аргументації й обґрунтування, сформувавши лоти та внісши до конкурсних умов вимоги, які не в змозі виконати представники саме малого бізнесу, місто отримало не конкурс, а його фікцію без реальної конкурентної боротьби. Лише на три з двадцяти восьми лотів є більше одного претендента, 12 із них взагалі нікого не зацікавили, але найголовніше те, що дрібні підприємці, які реально могли б конкурувати між собою за право інвестувати у кожне конкретне місце, при цьому виконуючи вимоги до облаштування зупинок громадського транспорту, встановлених містом, були позбавлені такої можливості. Натомість зараз одна компанія, заснована кіпрським офшором, претендує на 60% усіх зупинок, виставлених на конкурс. Якщо місто буде проводити такі конкурси без конкурсів, то залишатиметься без реальних довгострокових інвестицій, адже їх визначальними умовами є довіра і справжня конкуренція», – зазначив Олександр Пліва.

Теги: ТППУ, Бізнес

Анонси

Останні новини