Митрофан Довнар-Запольський по праву вважається засновником палатівського руху в Україні. Доктор словесності, історик, автор понад 200 наукових праць із етнографії, соціально-економічної та політичної історії Литви, Росії, України, Польщі, Білорусі, фундатор Київського комерційного інституту, він влаштовував громадські лекторії, широко пропагував необхідність знань і особливо наголошував на взаємозв'язку теоретичних знань і практичних потреб суспільства, брав участь у розробці законодавчих положень із економічної освіти в Україні.
У 1911 році з ініціативи купців і фабрикантів у Петербурзі було створено Російську експортну палату для сприяння експорту товарів.
Є всі підстави вважати, що від неї бере початок і розвиток торгово-промислових палат в Україні.
Зібрання засновників Південно-Західного відділення Російської експортної палати відбулося 18 лютого 1912 року в Київському комерційному інституті. До нього входили Київська, Подільська і Волинська губернії. Головою правління відділення було обрано директора Київського комерційного інституту професора Митрофана Довнар-Запольського.
Виступаючи на установчих зборах, професор Довнар-Запольський, зокрема, сказав:
- Міжнародні стосунки нині найбільшою мірою базуються на торгових відносинах. З іншого боку, торгова конкуренція на світовому ринку досягла таких меж і виробила такі форми, за яких окреме підприємство, яким би потужним воно не було, не може відокремлено працювати на ньому... Звідси виникає потреба в організаціях, які об'єднували б у цій спільній роботі зацікавлених осіб. Такими організаціями є торгові і експортні палати.... Їм належить одержати голос і вагу при розробці найрізноманітніших поточних питань державного життя і державних заходів, пов'язаних із торгівлею і промисловістю.
Бурхливий розвиток промисловості, торгівлі та справжній бум банківської справи, що ознаменували початок ХХ століття, потребували все більше фахівців-професіоналів, і Митрофан Довнар-Запольський, як історик, прекрасно це відчував.
Учений вважав, що економіка відіграє визначальну роль у розвитку історії.
Вершиною діяльності Довнар-Запольського як ученого-історика був київський період його роботи.
Засновник вищих комерційних курсів і перший директор Київського комерційного інституту у 1906-1917 роках виявив себе талановитим організатором і за короткий термін ввів очолюваний ним інститут до числа престижних економічних навчальних і наукових закладів.
Зацікавивши своїми прогресивними ідеями шанованих однодумців, Довнар-Запольський став керівником нових наукових осередків, що діяли при Київському комерційному інституті: Товариства економістів і Товариства сприяння поширенню комерційних знань, які згуртували кращі наукові сили Києва.
Із 1901-го по 1919 р. Митрофан Довнар-Запольський працював у Київському університеті. Тут він захистив магістерську та докторську дисертації,організував і очолив студентський історико-етнографічний гурток.
Великою заслугою Митрофана Довнар-Запольського стала підготовка національних кадрів архівістів. Учений розробив методичні принципи опису документів, згідно з якими опублікував і підготував до друку низку фундаментальних документальних збірників.