ТОРГІВЛЯ ПОВІТРЯМ ЗА ЄВРОПЕЙСЬКИМИ ПРАВИЛАМИ

Експерти розглянули досвід функціонування Європейської системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (ЄСТВ) як основного компоненту кліматичної політики ЄС, та напрямів впровадження в Україні такої системи в процесі імплементації Директиви 2003/87/ЄС.

Імплементація Директиви в Україні передбачена Угодою про Асоціацію, підписаною між Україною та Європейським Союзом. Метою такої імплементації є наближення законодавств України до вимог права ЄС в частині створення Української системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (УСТВ).

«Впровадження УСТВ - це реформа, яка стосується не тільки екології, але і енергозбереження в енергетиці та промисловості», - зазначив Святослав Куруленко, голова Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля при ТПП України.

Після ратифікації Угоди проблема формування національного вуглецевого ринку в Україні набула ще більшої актуальності. Передбачається, що протягом двох років з моменту набрання чинності цим документом Україна зобов'язується впровадити власну внутрішню систему торгівлі викидами.

Одне із завдань, яке виникає в Україні після підписання Угоди про Асоціацію з ЄС - створення українського вуглецевого ринку. Досвід Європейського союзу, де функціонує найбільший внутрішній вуглецевий ринок, свідчить, що такий механізм є дієвим та ефективним інструментом регулювання, обмеження та скорочення викидів парникових газів. Це сприяє підвищенню енергоефективності національної економіки та приводить в дію механізм циклічної модернізації виробництва. Крім ЄС, шляхом формування внутрішніх вуглецевих ринків пішли Японія, Китай, США, Австралія, Канада, Нова Зеландія, Казахстан.

«Фундамент для формування внутрішнього вуглецевого ринку в Україні вже закладено, однак розробка правил гри вимагає залучення всіх зацікавлених сторін, включаючи представників влади, бізнес-структур, експертного середовища. Лише конструктивна взаємодія сприятиме посиленню енергетичної незалежності України, стимулюватиме модернізацію, підвищення конкурентоспроможності національного виробництва», - зазначив перший віце-президент ТПП України Михайло Непран.

Поки в Україні відсутнє державне регулювання викидів парникових газів, нормативна база потребує уточнення вимог до проектної документації та процедур її детермінації. Не визначено процедури витрат коштів, отриманих внаслідок продажу квот, не зрозуміло, на які проекти вони будуть витрачатися та хто контролюватиме реалізацію проектів, які фінансуватимуться із даних надходжень. Торгівля квотами на викиди парникових газів розглядається багатьма урядовцями як можливість отримання «легких грошей», але насправді на світовому ринку надлишкових квот більше, ніж попиту на них. А за діючими міжнародними домовленостями кошти, отримані від торгівлі, мають бути направлені на проекти зі зниження викидів парникових газів. З іншого боку, відсутність законодавства є наслідком того, що бізнес не хоче ускладнювати собі життя. Значно простіше платити податок на викиди, ніж будувати ринок з нуля.

«Стислі терміни реалізації механізму доволі ризиковані і не дають чітких сигналів підприємствам для побудови довгострокової стратегії розвитку бізнесу. Отже, підхід до розробки та впровадження УСТВ повинен бути зваженим і базуватися на досвіді інших країн світу», - сказав Петро Лопатьєв, виконавчий директор асоціації «Укрцемент».

Проте, з 1 січня 2017 року Директива вступить в силу, а до того часу треба підготувати нормотворчу базу.

«Підготовка власної нормотворчої та методичної бази в стислі терміни не можлива. Слід максимально скористатись доробком ЄСТВ і, перш за все, здійснити фаховий переклад документів ЄС на українську мову», - підкреслив Максим Мордань, міжнародний експерт, який у 2008-2010 рр. працював першим заступником голови Національного агентства екологічних інвестицій України, що відповідає за розвиток проектів спільного впровадження та торгівлю квотами.

З урахуванням проведеного обговорення Комітет пропонує конкретні кроки, зокрема до 1 вересня 2015 року забезпечити переклад на українську мову та розміщення на веб-порталі Мінюсту нормативних актів Європейського Союзу, схвалити Концептуальний документ з впровадження та функціонування Української системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, звернутись до донорів міжнародної технічної допомоги, спрямованої на підтримку впровадження УСТВ, з проханням зосередити в 2015-2016 роках свої зусилля на практичних аспектах впровадження системи тощо.