Стати членом Палатим. Київ, вул. Велика Житомирська, 33
e-mail: [email protected]
Інститут професійного лобіювання та адвокасі за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» спільно з Торгово-промисловою палатою України, Антикорупційною групою Реанімаційного пакету реформ, Transparency International Україна в рамках діяльності робочої групи з підготовки законопроекту «Про лобіювання» при Комітеті ВРУ з питань запобігання і протидії корупції провели круглий стіл на тему: «Визначення оптимальної моделі регулювання лобіювання в Україні як наступного кроку до відкритості та прозорості у взаємодії з органами державної влади».
Перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран, директор Інституту професійного лобіювання та адвокасі Денис Базілевич, перший заступник міністра охорони здоров'я України Олександра Павленко й представники бізнесу, громадських організацій, галузевих асоціацій, журналісти говорили про сучасний стан і світові тенденції в розробці та просуванні законодавства з лобіювання, вітчизняні спроби унормувати на законодавчому рівні лобістську діяльність, пропонували можливі моделі врегулювання лобіювання в країні.
«ТПП України - одна з небагатьох у державі структур, де лобіювання, або як записано в Законі про Торгово-промислову палату - представництво інтересів підприємців, визначено законом», - сказав Михайло Непран, відкриваючи захід.
В Україні поки немає однозначного тлумачення лобізму, а саме явище сприймається негативно та частіше асоціюється з корупцією і хабарництвом, аніж із практикою реалізації інтересів різноманітних груп суспільства.
Саме відсутність належного правового регулювання лобістської діяльності породжує низку проблем, серед яких однією із найважливіших є нерівноправність груп населення у здійсненні впливу на розробку та прийняття рішень органами влади. Як наслідок - значна кількість нормативно-правових актів враховує інтереси вузького кола громадян і недостатньо обґрунтована.
«Межа між лобістською та корупційною діяльністю - дуже тонка. Сьогодні в суспільстві триває дискусія щодо необхідності в цьому законі. Але там, де професії дуже дотичні до прийняття державних рішень, на моє особисте переконання, закон потрібен, і таку діяльність необхідно врегулювати», - зазначила Олександра Павленко.
Тіньова організація лобізму, неконтрольована на законодавчому рівні, сприяє розвитку масштабних зловживань, корупції на різних рівнях влади, порушує демократичні принципи розвитку держави. Враховуючи це, для правового регулювання політичного лобізму в Україні необхідне відповідне правове забезпечення легітимності лобістського процесу.
«Чи варто приймати закон? Варто! Ми вивчили досвід розвинених країн щодо правового регулювання лобізму з метою створення ефективної правової бази у нашій державі, проаналізували негативні та позитивні сторони, тому наступний крок - створення експертної групи з розробки підходів до врегулювання лобістської діяльності. Ми формуємо цю модель разом», - підкреслив Денис Базілевич.
«Там, де немає правил, виникає корупція. Закон про лобізм не може існувати в вакуумі, він не може працювати сам по собі. Доки ми не врегулюємо питання фінансування державних партій, закон про лобізм має бути одним із чинників протидії корупції», - зауважив Мустафа-Масі Найєм, народний депутат України, співголова робочої групи з підготовки проекту Закону України «Про лобіювання» при Комітеті ВРУ з питань запобігання і протидії корупції.
Під час заходу також відбулась презентація науково-інформаційного видання «Інститут лобіювання в Україні та за кордоном: походження, проблеми, перспективи розвитку».
